Court ruling № 59794095, 15.08.2016, Tulchyn District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 148/312/16-ц

Провадження №2-др/148/4/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Штифурко Л.А.,

секретаря Лавренюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчин заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про ухвалення додаткового рішення. В заяві зазначила, що протягом березня травня 2016 року Тульчинським районним судом Вінницької області розглядалася цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до неї про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

11 травня 2016 року позов ОСОБА_3 за її письмовою заявою залишено без розгляду. При постановленні ухвали від 11 травня 2016 року про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У звязку з чим, посилаючись на норми ч. 3 ст. 89, п. 4 ч.1 ст. 220 ЦПК України заявник просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені нею витрати на оплату правової допомоги в сумі 7165, 60 грн.

В судовому засіданні заявник свою заяву підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ній, та просила задовольнити. Також зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_2 до неї були безпідставними, позивач діяла необґрунтовано, що відповідно до ч. 3 ст. 89 ЦПК України є підставою для стягнення цих витрат з позивача. Просила заяву задовольнити.

ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила щодо заяви, пояснивши, що ОСОБА_1 пропустила строк для звернення до суду з такою заявою, оскільки ухвала, якою її позов було залишено без розгляду підлягала оскарженню протягом 5 днів з дня її проголошення. Натомість ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою лише 10.08.2016 року, коли ухвала вже набула законної сили. Також вважає, що підстав для ухвалення додаткового рішення немає, оскільки судовий розгляд справи був закінчений не ухваленням рішення, а постановленням ухвали. В задоволенні заяви просила відмовити.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи № 148/312/16-ц, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Тульчинським районним судом Вінницької області розглядалася цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

11 травня 2016 року ухвалою суду за заявою позивача вказаний вище позов залишено без розгляду (а.с. 158).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвали рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення визначено в ч. 1 ст. 214 ЦПК України. Одним із таких питань відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України є питання про те, як розподілити між сторонами судові витрати.

Крім того, за змістом ст. 215 ЦПК України рішення суду складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. В резолютивній частині рішення має бути зазначено: висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково; висновку суду по суті позовних вимог, розподілу судових витрат.

Аналіз вище вказаних законодавчих норм у звязку з нормою ст. 220 ЦПК України дає підстави зробити висновок про те, що суд може ухвалити додаткове рішення у справі, яка вирішена по суті та в якій ухвалено рішення з приводу позовних вимог.

Справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди розглянута по суті не була, а позов ОСОБА_2 залишено без розгляду за заявою позивача. Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача це форма закінчення справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України.

Крім того, суд вважає, що норма ч. 3 ст. 89 ЦПК України, на яку позивач посилається як на підставу для ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат, передбачає право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, повязаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тобто відповідачу необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійсненні.

Натомість при розгляді вказаної справи вимога про компенсацію понесених витрат ОСОБА_1 не заявлялась.

З огляду на викладене вище, суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 209, 210, 220 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 148/312/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя Л.А.Штифурко