Court ruling № 59618778, 01.08.2016, Lviv Regional Court of Appeal

Справа № 466/3106/16 Головуючий у 1 інстанції: Донченко Ю.В.

Провадження № 22-ц/783/4787/16 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Бакуса В.Я., Гірник Т.А.,

секретар: Симець В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 8 червня 2016 року у справі за скаргою Львівської міської ради на постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Баірової Н.М. про відмову у відкритті провадження ВП №50337152, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 8 червня 2016 року скаргу задоволеноВизнано недійсною та скасовано постанову державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Баірової Н.М. від 4.03.2016 року ВП № 50337152 про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа 466/4157/13-ц виданого 25.01.2016 року Шевченківським районним судом м.Львова про витребування від ОСОБА_3 на користь Львівської міської ради нежитлового приміщення площею 39,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.Зобов'язано Шевченківський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління відкрити провадження та вжити заходів щодо примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова по справі № 466/4157/13-ц.

Дану ухвалу оскаржив Шевченківський відділ державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

В апеляційній скарзі просять ухвалу скасувати та постановити нову, якою у задоволенні скарги Львівської міської ради на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відмовити повністю. Вважають, що судом прийняті невідповідні висновки обставинам справи, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначають, що судом не прийнято до уваги заперечення Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 1.06.2016 року, в якому чітко зазначалось, що згідно ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах та в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Зазначають, що твердження скаржника про неправомірність відмови у відкритті виконавчого провадження хибне, оскільки у резолютивній частині виконавчого документу відсутні дії спрямовані на примусове виконання рішення. Крім цього, однією з підстав відмови у відкритті виконавчого провадження була відсутність довіреності представника стягувача для представництва інтересів в органах ДВС, що порушувало вимоги п. 5 ст. 9, ст.19 Закону України «Про виконавче провадження».

В судове засідання особи, що беруть участь у справі (їх представники) не з'явились, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності, враховуючи, що вказані особи належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надійшло, причин неявки (неявки представників) суду не повідомлено та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України. Клопотання від імені ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи колегією суддів залишено без розгляду, оскільки таке не підписане та даних про те, що таке подано особою, що бере участь у справі, - немає, як жодним чином не підтверджено і дійсності волевиявлення особи, від імені якої таке подано, на подання такого.

Враховуючи неявку всіх осіб, що беруть участь у справі (їх представників) та вимоги ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 9, 124 Конституції України, ст.ст. 6, 17, 25, 26, 32 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 6, 7 Закону України «Про державну виконавчу службу», ст. 383 ЦПК України та задовольняючи скаргу виходив з того, що правовою підставою для відмови у прийнятті до провадження виконавчого документа виконавець вказав п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», у відповідності до положень якого державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження за наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Однак, на думку суду, посилання державного виконавця на вказану норму закону є безпідставними, оскільки у постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження відсутнє посилання на норму закону, яка виключає здійснення виконавчого провадження. Також, суд вважав, що посилання державного виконавця на відсутність у виконавчому документі, що надійшов на виконання заходів примусового характеру, які боржнику слід вчинити на виконання рішення суду є помилковим, оскільки вилучення вказаного в виконавчому документі нежитлового приміщення і є примусовим заходом виконання рішення.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції є передчасними, та зроблені без повного та всебічного з'ясування всіх обставин, що мають значення. Крім цього, розгляд скарги проведено без чіткого дотримання вимог закону.

Так, як вбачається із матеріалів справи Львівська міська рада звернулася до суду із скаргою на постанову державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Баірової Н.М. від 4.03.2016 року ВП № 50337152 про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №466/4157/13-ц, виданого 25.01.2016 року Шевченківським районним судом м.Львова про витребування від ОСОБА_3 на користь Львівської міської ради нежитлового приміщення на АДРЕСА_1, загальною площею 39,5 кв.м. та зобов'язання Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відкрити виконавче провадження та вжити заходів щодо примусового виконання судового рішення та виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Львова по справі № 466/4157/13-ц.

Відповідно до змісту ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Також, відповідно до ч.1 ст. 386 ЦПК України скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

Відповідно до наведеного, а також згідно змісту п.п. 5, 17, 18, 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 7.02.2014 року однією із осіб, яка бере участь у розгляді скарги є державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються, а не орган державної виконавчої служби, державний виконавець чи посадова особа якого прийняла рішення, вчинила дії або проявила бездіяльність, які оскаржуються.

Як вбачається із матеріалів справи у розгляді такої брала участь державний виконавець, якою винесена оскаржувана постанова, однак без окремого процесуального залучення як особи, що бере участь у розгляді скарги, а як представник залученої до розгляду скарги особи, а саме Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ.

Зважаючи на вказане, розгляд скарги та ухвалене за наслідками такого судове рішення без безпосередньої участі у розгляді такої особи, рішення якої оскаржується як окремого учасника розгляду із відповідними правомочностями не слід вважати такими, про проведений та ухвалене із дотриманням вимог процесуального закону.

Тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, який слід провести із дотриманням вказаної норми процесуального закону.

Крім цього, при новому розгляді скарги слід звернути увагу і на посилання, що містилися у запереченнях на скаргу та містяться у апеляційній скарзі особи, що була залучена до участі у розгляді скарги та не були перевірені судом першої інстанції, а саме посилання на те, що у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження було відмовлено і з підстав відсутності довіреності представника стягувача для представництва інтересів у органах ДВС.

Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід визнати частково обґрунтованими та саму скаргу задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 312 ч.1 п.3, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області - задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 08 червня 2016 року - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: В.Я. Бакус

Т.А. Гірник