Court ruling № 59586306, 09.08.2016, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

09.08.2016

Справа № 910/14467/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши

позовну заяву Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакцент Плюс», м. Київ

про стягнення заборгованості в сумі 58 885,97 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами, 08 серпня 2016 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 103-713к від 01 серпня 2016 року до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакцент Плюс», про стягнення заборгованості в сумі 58 885,97 грн.

Подана Державним видавництвом «Преса України» Державного управління справами позовна заява № 103-713к від 01 серпня 2016 року про стягнення заборгованості в сумі 58 885,97 грн., не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Пунктом 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Разом з цим, суд звертає увагу, що пунктом 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22 визначено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Додатками 2, 8 зазначеної інструкції визначено, що для заповнення реквізиту №40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік – цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Натомість, як встановлено судом, на доданому до позовної заяви платіжному дорученні № 7396 від 01.08.2016 року відсутній підпис відповідальної особи платника, печатка підприємства, тобто вказані реквізити не заповнені, як того вимагає вищезазначена Інструкція.

З огляду на викладене, платіжне доручення № 7396 від 01.08.2016 року не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання відповідної заяви, що є підставою для застосування наслідків, передбачених п. 4 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

У позовній заяві вказано ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) відповідача – 13688908, в той час, як у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що функціонує відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1846/5 "Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за № 2105/22417 ідентифікаційним кодом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакцент Плюс» є: 32528639.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Незазначення повного найменування відповідача в розумінні ст.54 Господарського процесуального кодексу України є суттєвим порушенням з боку позивача, що тягне за собою наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з п.3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної суми.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Однак при цьому, всупереч вимогам щодо змісту позовної заяви, передбаченим ст. 54 ГПК України, позивач не надав обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості в сумі 58 885,97 грн.

За змістом абз. 5 п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, відсутність обгрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми.

За таких обставин, у позовній заяві відсутній обґрунтований розрахунок стягуваної суми, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд зазначає, що відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04.12.2012 у справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Таким чином, позовна заява з доданими до неї документами не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду для усунення допущених порушень.

Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 вказаного Кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст., 38, 44, 54, 57, п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст.63, ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву № 103-713к від 01 серпня 2016 року Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакцент Плюс» про стягнення заборгованості в сумі 58 885,97 грн. з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.

Роз’яснити Державному видавництву «Преса України» Державного управління справами, що повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Комарова