Справа №2-1433/08
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
"14" березня 2008 р. м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді - Поліщук Т. В.,
при секретарі - Погорілій B.C., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № HAG5RX12820060 від 18.12.2006р., -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1, у якому зазначає, що 18.12.2006 р. ОСОБА_1 отримав у ПриватБанку кредит у розмірі 1408, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24, 00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.12.2007 року. Згідно умов укладеного договору Договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку - щомісяця в період сплати, за який приймається період з «15» по «20» число кожного місяця Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 152, 38 грн. для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. ОСОБА_1 не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 12.11.2007 року має заборгованість - 2585, 86 грн., яка до теперішнього часу не сплачена. Таким чином у позивача виникла необхідність звернутися до суду з цим позовом.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив стягнути з відповідача зазначену суму.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.
Вислухавши поясненні сторін, перевіривши матеріали справи, суд встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини:
18.12.2006 р. ОСОБА_1 отримав у ПриватБанку кредит у розмірі 1408, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24, 00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.12.2007 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку - щомісяця в період сплати, за який приймається період з «15» по «20» число кожного місяця Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 152, 38 грн. для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов (а. с. 7-10). Взяті на себе зобов'язання за зазначеним Договором банк виконав вчасно й повністю, надавши кредитні кошти. ОСОБА_1 не виконав взятих ним зобов'язань, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 2585, 86 гривень, що він і підтвердив судовому засіданні.
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору станом на 12.11.2007 року загальна сума простроченої заборгованості відповідача, ОСОБА_1, за кредитним договором складає 2585, 86 гривень. (а.с.6).
У відповідності до вимог ст.ст. 526, 1049 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку що встановлені договором.
Згідно до ч2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів.
Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України - з боржника на користь заявника підлягає стягненню сплачені їм і документально підтверджені судові витрати - у розмірі 51 гривня - судовий збір, 30 гривень - сплата за ІТЗ (а.с. 14)
З огляду на вищевказане суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 526, 611, ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № HAG5RX12820060 від 18.12.2006р. задовольнити:
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 -а) на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанку" (код ЄДРПОУ 14360570, pax. № 29092829003111 - для погашення заборгованості, pax. № 64993919400001 - для відшкодування судових витрат, МФО № 305299) суму заборгованості за кредитним договором № HAG5RX12820060 від 18.12.2006р., в розмірі 2585 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 86 копійок, витрати по судовому збору в сумі 51, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30, 00 грн., а всього 81 (вісімдесят одну) гривню, а всього суму 2666 (дві тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 86 копійок
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
The court decision No. 5951588, Saltivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Moskovskyi District Court of Kharkiv City) was adopted on 14.03.2008. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 2-1433/08. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: