Court ruling № 59513147, 10.04.2013, Mykhailivka District Court of Zaporizhzhia Oblast

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/564/13-ц

Провадження № 2/321/226/2013

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 року смт. Михайлівка

Суддя Михайлівського районного суду Запорізької області Шамота Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року, позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

При цьому було встановлено, що позов було подано з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.

Так, в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст.119 ЦПК України позивачем залучено до участі у справі в якості відповідача відділ державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області.

Однак, вирішення питання про зняття арешту з майна або звільнення майна з-під арешту відбувається шляхом пред'явлення позову до осіб, в інтересах яких на спірне майно було накладено арешт. Однак, позивач в позовній заяві взагалі не зазначає, в інтересах яких саме осіб державним виконавцем було накладено арешт на спірне майно, до того ж, зазначені особи до участі у справі взагалі не залучені.

Крім того, з викладених в резолютивній частині позовної заяви вимог про скасування всіх постанов, винесених відділом державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області, про накладення арешту на належне позивачу майно, звільнення цього майна з-під арешту, скасування всіх інших заходів примусового виконання рішення, зокрема оголошення розшуку автомобіля, взагалі не зрозуміло, щодо яких саме постанов державного виконавця ставляться ці питання, оскільки не зазначено ані дат винесення постанов, ані ким вони були винесені, ані жодних інших їх реквізитів. Тому в цій частині позовні вимоги підлягають уточненню.

Крім того, в порушення ч. 5 ст. 119 ЦПК України, судовий збір оплачений не в повному обсязі.

Так, до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 114 гривень 70 копійок, тобто вбачається, що судовий збір сплачений щодо заявлених вимог немайнового характеру. При цьому, як вбачається із позовної заяви, окрім вимог немайнового характеру, позивачем також заявлені клопотання про забезпечення доказів тобто витребування певної інформації. Проте, документу про сплату судового збору щодо заявлених вимог про забезпечення доказів позивачем не надано. Разом з цим, відповідно до Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року, ставка судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів встановлена в 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, що на день подання позову до суду складає 114 гривень 70 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Михайлівському районі, 22030001; код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37830868; код банку отримувача (МФО): 813015; рахунок отримувача: 31217206700185; призначення платежу: судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Михайлівський районний суд Запорізької області, код ЄДРПОУ 37297408). Тому вбачається, що судовий збір оплачений не в повному обсязі.

Вказані недоліки перешкоджають розгляду справи.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року, якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Таким чином, суд вважає необхідним залишити вказаний позов без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 4 дні з дня отримання копії вказаної ухвали.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області про звільнення майна з-під арешту залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 4 дні з дня отримання копії вказаної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

10.04.2013