Court ruling № 59486532, 05.08.2016, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 серпня 2016 р. 804/4968/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О., перевіривши матеріали подання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Анкона» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків,-

в с т а н о в и в:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Анкона» з вимогою: підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна Приватного підприємства «Анкона» (код ЄДРПОУ 30564036).

Відповідно до ч.3, 4, 11 ст. 183-3 КАС України, подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити:

1) найменування адміністративного суду;

2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника;

3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті;

4) підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;

5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;

6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

У разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

На обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу.

Також відповідно до п.3 ч.1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, що повинно також бути застосовано і до ст. 183-3 КАС України.

Судом встановлено, що подання подано і без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що у 2016 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становить - 1378 гривень.

Отже за заявлені позовні вимоги не майнового характеру позивачу необхідно надати оригінал документу про сплату судового збору на суму 1378 грн.

Позивачем до подання не надано доказів сплати судового збору в розмірі, визначеному Законом України Про судовий збір.

Також, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за звернення до суду із поданням щодо підтвердження адміністративного арешту майна платника податків.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що позивач є органом державної влади і бюджетною установою, неприбутковою організацією та відповідно кошторису витрат на 2016 рік кошти на сплату судового збору станом на час подачі позову відсутні.

Проте заявлене клопотання, суд визнає таким, що задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.88 КАС України).

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.87, 88 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.88 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до ч.1 ст.10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з ч.2 ст.10 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

З урахуванням вимог ст.88 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору. Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас, відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови у задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Суд зазначає, що клопотання позивача не містить обґрунтувань відстрочення сплати судового збору та до клопотання не надано жодних доказів, у звязку з чим в задоволенні клопотання слід відмовити.

За таких обставин подання підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Недоліки подання можуть бути усунені шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору за подання позову немайнового характеру в розмірі 1378 грн..

Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 106-108, 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в:

Подання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Анкона» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків - залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 09 год. 30 хв. 08 серпня 2016 р. для усунення недоліків, а саме: позивачу необхідно надати до суду оригінал документу про сплату судового збору за подання позову немайнового характеру в розмірі 1378 грн..

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1