Court ruling № 59419362, 26.07.2016, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2016 р.Справа № 580/407/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 08.06.2016р. по справі №580/407/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Голови Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області Шкурко Володимира Олексійовича

про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

28.03.2016 року, позивач, ОСОБА_1, звернувся до Лебединського районного суду Сумської області з позовом до Голови Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області Шкурко Володимира Олексійовича, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії сільського голови Шкурка В.О. неповне та несвоєчасне надання інформації на заяву такими, що порушили мої права на розгляд звернень та отримання інформації;

- стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду в розмірі 425 грн.;

- компенсувати судові витрати на підставі додатково наданих розрахунків.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 30.03.2016 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу в п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали усунути вказані недоліки, про що йому повідомлено і пояснено, що в іншому випадку заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 08.06.2016 року позовну заяву повернуто позивачу.

Позивач, не погодившись з ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 08.06.2016 року, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 08.06.2016 року у справі №580/407/16-а і постановити нову ухвалу за якою звільнити його від сплати судового збору при розгляді справи в суді першої інстанції та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду першої інстанції є упередженим, не відповідає Конституції і законам України та обмежує право на доступ до правосуддя.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 26.07.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було усунено недоліків позовної заяви, яка була залишена без руху.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для ухвалення судом першої інстанції рішення про повернення позовної заяви стало те, що до суду не надійшло матеріалів щодо усунення недоліків, зазначених в судовій ухвалі від 30.03.2016 року, а саме не додано документів, які підтверджують сплату судового збору.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для звільнення сторони від сплати судового збору.

Колегія суддів зазначає, що позивач обґрунтовує неможливість сплатити судовий збір скрутним майновим становищем і відсутністю коштів на сплату судового збору.

В підтвердження свого майнового стану позивачем було надано довідку (а.с.7) з якої вбачається, що він перебуває на обліку, як безробітний, його дохід складає 544 грн. на місяць.

За таких обставин, враховуючи розмір доходу позивача, колегія суддів приходить до висновку про неможливість сплатити останнім встановлений Законом України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання адміністративного позову по даній справі, оскільки його дохід є меншим ніж належний до сплати розмір судового збору.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та майновий стан сторони, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було необґрунтовано ухвалено рішення про повернення позовної заяви.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно статті 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми процесуального права ухвала Лебединського районного суду Сумської області від 08.06.2016 року по справі №580/407/16-а підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вимоги заявника апеляційної скарги про повернення справи на новий розгляд за наслідками розгляду оскаржуваної ухвали є необґрунтованими, оскільки п.3 ч.1 ст.199 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 08.06.2016р. по справі №580/407/16-а скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області Шкурко Володимира Олексійовича про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С. Повний текст ухвали виготовлений 01.08.2016 р.