Court ruling № 59413757, 01.08.2016, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

01.08.2016 р. № 814/1546/16

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за поданнямДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030

доФізичної ососби-підприємця ОСОБА_1, вул. Щорса, 8-10,Миколаїв,54036

пропідтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ) звернулась до суду з поданням про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майнаФізичної ососби-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач).

В обґрунтування подання заявник зазначив, що у відповідності до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі ПК України) ДПІ видано наказ №530 від 15.07.2016 року про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1.

На підставі наказу № 530 від 15.07.2016 року та направлень на проведення перевірку № 714/14-29-03-43 від 15.07.2016 р., № 715/14-29-03-43 від 15.07.2016 року, 22.07.2016 року працівниками ДПІ було здійснено вихід за адресою ФОП ОСОБА_1, с. Коблеве, пр-т Курортний,, буд. 26-Б/1. Але позивач, відмовилась допустити посадових осіб ДПІ до проведення перевірки, про що було складено акт № 0145/14/29/14/НОМЕР_1 від 22.07.2016 року.

У зв'язку із вищевказаним начальник ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків № 7/14-03-17-037 від 27.07.2016 року, обґрунтованість якого, в силу п. 94.10 ст. 94 ПК України, протягом 96 годин має бути перевірена судом, що й зумовило податкову інспекцію звернутись із даним поданням.

Відповідач надав письмові заперечення на подання ДПІ, згідно яких вбачається спір про право, а саме відповідач не згоден зі складом майна, щодо якого застосовуються арешт, оскільки дане майно належить на праві приватної власності іншій особі (ОСОБА_2В.), а також відповідачем оскаржено в адміністративному порядку факт проведення перевірки (звернення відповідача від 25.07.2016 року).

Згідно з ч. 5 ст.183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобовязань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у звязку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Аналогічна правова позиція викладені в листі Вищого адміністративного суду України від 02.02.11 № 149/11/13-11.

Таким чином, судом встановлено наявність спору про право, оскільки відповідач не згоден зі складом майна, щодо якого застосовуються арешт.

Провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 571/11/13-11 від 22.04.2011 року зазначено: «Наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому разі судам необхідно закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу».

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження за поданням Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. 157, 165, 183-3 КАС України, суд, -

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 157, 183-3 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі № 814/1546/16 за поданням Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області до Фізична ососба-підприємець ОСОБА_1 про подання про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна.

2. Ухвалу направити сторонам по справі.

Апеляційна скарга на цю ухвалу подається в порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є. В. Марич