Court ruling № 59412894, 25.07.2016, Odesa Regional Court of Appeal

Номер провадження: 22-ц/785/5984/16

Головуючий у першій інстанції:

ОСОБА_1

Доповідач: Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Дрішлюка А.І., Процик М.В.,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 23 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, визнання права власності, зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

17.06.2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, визнання права власності, зобовязання вчинити певні дії.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 23.06.2016 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без руху з наданням пятиденного строку для усунення недоліків з дня отримання позивачем копії ухвали, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України. Одночасно судом визначено про необхідність доплатити судовий збір за вимогою майнового характеру у розмірі 5448,79 грн.

Не погодившись із ухвалою суду в частині визначення розміру судового збору, ОСОБА_5, представник ОСОБА_2 06.07.2016 року надіслала поштою апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Визнаючи розмір судового збору, який підлягає сплаті при подачі позовної заяви, суддя виходив з того, що визначена позивачем дійсна вартість спірного нерухомого майна на ринку нерухомості у м. Одесі вочевидь не відповідає дійсності, а тому попередньо визначив розмір судового збору у сумі 6000 гривень.

Разом із тим, ухвалу суду в оскаржуваній частині не можна вважати в повній мірі такою, що відповідає вимогам закону.

Дійсно ч.2ст.80 ЦПК України передбачено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішені справи.

Проте в матеріалах справи є нотаріально посвідчений договір купівлі продажу майна, відповідно до якого спірний будинок придбано за 73306 гривень 24.09.2008 року (а.с.11), і відомості про це не спростовані у передбачений законом спосіб, незважаючи на посилання позивачки на фактично іншу суму.

При цьому в додатках до позову, які складаються з копії договору купівлі продажу, технічного паспорту, копії свідоцтва про державну реєстрацію ФОП та довідки про валютні курси станом на 24.09.2008 року про курс долара до гривні 485,51 грн. за 100 доларів США, відсутні відомості, які б надали підстави вважати вартість майна вочевидь не відповідаючий дійсній вартості майна, відтак висновок суду є припущенням.

Обґрунтування кожного висновку суду є обовязком суду, що є складовою вимогою частини першої ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ухвала суду як форма рішення суду повинна містити мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків (ст.210 ЦПК України).

Таким чином, навіть очевидна невідповідність ціни позову дійсній вартості спірного майна не позбавляє суд обовязку навести відповідне обґрунтування та розрахунок судових витрат.

За змістом ст.80 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

З позовної заяви вбачається, що фактично предметом спору є ? частина будинку №40 по Трудовому провулку,1 в м.Одеса, оскільки за договором купівлі продажу ОСОБА_2 належить його ? частина, проте з ухвали не вбачається, що при визначенні розміру судового збору зазначені обставини враховані.

За наявності письмових доказів на підтвердження вартості майна, висновок суду про розмір судового збору повинен бути належним чином мотивований для виключення у сторони сумнівів з приводу того, що таке відповідає вимогам закону.

Враховуючи те, що належним чином висновок суду про визначений розмір судового збору не мотивований, розрахунок не наведений, ухвала суду підлягає скасуванню із передачею на новий розгляд до суду першої інстанції.

Не приймаються до уваги і не є підставою для скасування ухвали суду доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про неврахування її матеріального стану під час вирішення питання про визначення судового збору, оскільки такі обставини не є підставою для визначення суми збору, а відповідне клопотання про відстрочення чи розстрочення судового збору в матеріалах справи відсутнє.

Керуючись ст.ст.304,п.3ч.1ст.312,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 23 червня 2016 року в частині визначення розміру судових витрат скасувати, питання про визначення розміру судового збору у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, визнання права власності, зобовязання вчинити певні дії передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: