Court ruling № 59378564, 01.08.2016, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 серпня 2016 року Справа № 915/270/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О.,суддівГоголь Т.Г., Грейц К.В.перевіривши матеріали касаційної скаргиВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 25.05.2016у справі№915/270/15 Господарського суду Миколаївської області за позовомДержавної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"доДержавного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод"простягнення 88 285 718,16 грн.

Касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Проте, в порушення зазначених норм скаржником до касаційної скарги не додано доказів на підтвердження сплати судового збору в установлених законодавством порядку і розмірі. Натомість, останнім заявлено клопотання про відстрочення, розстрочення або звільнення його від сплати судового збору, яке не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. У розумінні приписів наведеної норми єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторони. Отже, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду і може мати місце за наявності виключних обставин на підтвердження того, що майновий стан унеможливлює сплату судового збору. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини того, що скаржник позбавлений можливості перераховувати кошти на оплату судового збору, оскільки не є розпорядником даних коштів, не можуть вважатися підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від такої сплати.

Колегія суддів вважає, що наведені скаржником у клопотанні обставини не можуть бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, оскільки останнім не надано жодного доказу на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка набрала чинності 01.09.2015) пільги щодо сплати судового збору на Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не поширюються і скаржник повинен був сплатити судовий збір на загальних підставах.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення, розстрочення або звільнення скаржника від сплати судового збору.

Зазначене є підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, яким встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що за приписами частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення, а також враховуючи вимоги статті 53 зазначеного Кодексу.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що у разі повторного звернення з касаційною скаргою з порушенням встановленого законодавством строку, про його поновлення має заявлятися належним чином мотивоване клопотання.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в задоволенні клопотання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 у справі №915/270/15 Господарського суду Миколаївської області.

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 у справі №915/270/15 Господарського суду Миколаївської області та додані до неї документи повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя В.Швець

Судді Т.Гоголь

К.Грейц