Court ruling № 59340022, 17.06.2016, Podilskyi District Court of Kyiv City

Справа № 758/7408/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2016 року суддя Подільського районного суду м.Києва Богінкевич С. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа Головне територіальне управління юстиції у м.Києві про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, однак з порушенням вимог чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту, а тому підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.

Стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 118 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 111 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.

Статті 119 та 120 ЦПК України встановлюють обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.

Так стаття 119 ЦПК України, визначає, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

В супереч вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви не додано оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у повному обсязі.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй Постанові від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснив, що порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, ціна позову є обов'язковим елементом позовної заяви майнового характеру.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем на підставі ч. 2 ст. 80 ЦПК України, не визначено дійсну ціну позову на момент звернення до суду з даною заявою та не сплачено судовий збір щодо вимог майнового характеру у належному розмірі, що оцінюється судом критично з огляду на наступне.

Згідно роз'яснень п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК). З огляду на категорію справи, позивачці необхідно зазначити дійсну ціну позову та згідно Закону України «Про судовий збір» доплатити суму судового збору у розмірі 1 % від ціни позову (у межах 551 грн. 20 коп. - 6 890 грн.) на реквізити: р/р 31213206700008, отримувач: УДКСУ у Подільському районі м.Києва, код ЄДРПОУ: 37975298, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку 820019, код платежу: 22030001, призначення платежу: 22030001;050; «Судовий збір», Подільський р/с, 02896727, за позовну заяву.

За таких обставин приходжу до висновку про необхідність залишення матеріалів позовної заяви без руху та надання строку для усунення недоліків.

Відповідно до ч.2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 119 цього Кодексу, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно ч.5 ст.121 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст.ст.119-120 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа Головне територіальне управління юстиції у м.Києві про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху, надавши заявнику строк 3 дні з дня отримання копії даної ухвали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Зобов'язати позивачку при поданні до суду матеріалів для усунення недоліків заяви, надати докази в підтвердження дати отримання ухвали про усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяС. М. Богінкевич