Комінтернівський районний суд Одеської області
Справа № 504/580/16-п
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.04.2016смт. Комінтернівське
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Добров П.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Комінтернівського ВП ГУНП в Одеської області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 сільської ради, вул. Косовського, 4, посвідчення водія не отримував,
по ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
20.02.2016 року о 21.10 годині, громадянин ОСОБА_1 в смт. Комінтернівське Одеської області, по вул. Центральна, керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного спяніння різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан спяніння відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2011 року, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 130 КУпроАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час повідомлявся належним чином.
Проаналізувавши докази по справі, вивчивши надані матеріали, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Суд, при накладенні стягнення враховує особу ОСОБА_1, ступінь та характер вчиненого адміністративного правопорушення, обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність, те, що дії останнього були спрямовані на порушення безпеки дорожнього руху з використанням джерела підвищеної небезпеки автомобіля, тому суд вважає, що необхідним стягненням в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП для нього є адміністративний арешт, в звязку з тим, що правопорушник не отримував посвідчення водія.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, «судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення».
Частиною 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у сумі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 10, 27, 33-35, 40-1, 124, 221, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушенн, суд -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпроАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді адміністративного арешту на строк 10 діб без вилучення транспортного засобу.
Строк враховувати з моменту фактичного поміщення ОСОБА_1 під арешт.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Держави в розмірі 275,60 грн.
Судовий збір має бути сплачений на наступні реквізити:
р/р 31214206700270, Банку ГУДКСУ в Одеській області, код Банку 828011; отримувач УДКСУ у Комінтернівському районі Одеської області, код отримувача 37984056, код платежу 22030001.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її оголошення, шляхом подачі скарги на постанову через суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 287-289 КУпроАП.
Суддя П.В. Добров
The court decision No. 59259682, Dobroslav District Court of Odesa Oblast (until 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області) was adopted on 29.04.2016. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 504/580/16-п. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: