Ладижинський міський суд Вінницької області
Справа № 1-83/11
2011 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.06.2011 м. м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1,при секретарі ОСОБА_2,за участю: прокурора ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Ладижин Вінницької області кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 30.05.2007 року Теплицьким районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309, ст. 75 КК України до двох років обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з однорічним іспитовим строком; 24.12.2007 року Теплицьким районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 296, ст. 71 КК України до двох років шести місяців обмеження волі; 13.02.2009 року Гайсинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст.ст. 70, 71 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі, за яким покарання відбув повністю; у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
В кінці квітня 2011 року ОСОБА_4 знайшов на території парку Слави, що по вул. К.Маркса в м. Ладижин Вінницької області, холодну зброю кастет, який привласнив та незаконно, без передбаченого законом дозволу, носив при собі до 0945 год. 19.04.2011 року, коли даний кастет був виявлений і вилучений у нього працівниками міліції.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю та показав, що злочин вчинив за вищевказаними обставинами.
Відповідно до ст. 299 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом підсудного, покази якого послідовні і логічні між собою та відповідають обставинам справи.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 263 КК України, так як він незаконно носив при собі кастет без передбаченого законом дозволу.
Призначаючи міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини справи.
Обставиною, що помякшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 є рецидив злочинів.
З урахуванням особи підсудного ОСОБА_4 та обставин справи, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах повязаних із ізоляцією від суспільства, з призначенням йому покарання у вигляді арешту.
Відповідно до ст. 93 КПК України судові витрати покладаються на засудженого, тому суд вважає за необхідне стягнути з підсудного судові витрати за проведення дослідження та експертиз.
Керуючись ст. ст. 299, 323, 324,328 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_4 визнати винним і засудити за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, призначивши йому покарання у виді 3-х (трьох) місяців арешту.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін підписку про невиїзд.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з часу затримання його по протоколу.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області код 24525055, Банк ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, рахунок № 31250272210172 900,48 грн. за проведення дослідження та експертизи.
Речовий доказ: кастет, що зберігається у Ладижинському МВ УМВС України у Вінницькій області, - знищити.
На вирок протягом 15 діб з дня його проголошення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд.
Суддя ОСОБА_1
The court decision No. 59170835, Ladyzhyn City Court of Vinnytsia Oblast was adopted on 24.06.2011. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 1-83/11. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: