Court ruling № 59136907, 15.07.2016, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15 липня 2016 року м. Київ К/800/19309/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - прикордонний загін) в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у звільненні його з військової служби у зв'язку з закінченням строку контракту 8 лютого 2016 року; визнати незаконним та скасувати наказ начальника прикордонного загону про від 8 лютого 2016 року № 37-ос про продовження строку контракту (далі - спірний наказ); зобов'язати керівництво прикордонного загону звільнити його з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту 8 лютого 2016 року.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що у відповідача не було правових підстав для продовження строку дії контракту у зв'язку з чим спірний наказ відповідача не ґрунтується на вимогах закону та порушує його права, а тому ОСОБА_1 просив про задоволення позову.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

Позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та задовольнити позов.

Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.

За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що відповідач, відмовляючи позивачу у його звільненні та видаючи спірний наказ діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Такі висновки судів узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або порушили норми процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року, відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України М.І. Мойсюк