Court ruling № 59084821, 19.07.2016, Industrialnyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 202/3736/16-ц

Пров. № 2-з/202/111/2016

УХВАЛА

про забезпечення позову

19 липня 2016 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

судді - Бєльченко Л.А.

при секретарі - Герасименко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення.

19 липня 2016 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, в якій вона просила суд заборонити вчиняти будь-які правочини з нерухомим майном, а саме з будинком № 132 по вулиці Кривоноса в місті Дніпрі.

Дану заяву відповідач обгрунтовує тим, що у спірному будинку проживають її малолітній син, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, інші члени її сімї, в тому числі малолітня дитина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім того, відповідач вважає, що позивач, ОСОБА_2 має намір продати вказаний будинок, що призведе до порушення прав малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 152 ЦПК України, одним з видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

Як вбачається із матеріалів вказаної цивільної справи, позивач, ОСОБА_2, на підставі договору про відступлення права за договором іпотеки, серія та номер 2300, виданого 10.09.2015 року приватним нотаріусом дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, є власником будинку № 132 по вулиці Кривоноса в місті Дніпрі (а.с. 11). З даного будинку за позовними вимогами вона просить виселити ОСОБА_1

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти будь-які правочини зі спірним будинком призведе до порушення права власника спірного будинку, ОСОБА_2, володіти, користуватися і розпоряджатися ним.

Тому суд приходить до висновку про відмову ОСОБА_6 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 151, 152, 153 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А. Бєльченко