печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3935/14-ц
У Х В А Л А
01 липня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фаркош Ю.А.,
при секретарі - Мудрак О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа № 757/3935/14-ц таким, що не підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И В :
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2014 повністю задоволено позовні вимоги ПАТ «ПроКредитБанк» , стягнуто солідарно з ТОВ «Тара-пал» та ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПроКредитБанк» заборгованість за договором № 113.42311 від 28.02.2013 року в розмірі 135 888, 42 грн. та 1 358,89 грн. в рахунок відшкодування судового збору.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23.12.2014 рішення Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2014 скасовано в частині стягнення судового збору.
Представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа № 757/3935/14-ц таким, що не підлягає виконанню на підставі ч. 4 ст. 369 ЦПК України, посилаючись на часткове погашення заборгованості
В судовому засіданні представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заяву підтримав, просив задовольнити.
Представник ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві в судове засідання не з»явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник стягувача ПАТ «ПроКредитБанк» в судове засідання не з»явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність та вказав про відсутність правових підстав для задоволення заяви, оскільки заборгованість не погашена і підлягає в тому числі стягненню з поручителя ОСОБА_1
Заслухавши думку представника боржника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст.369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Підстави для цього містить ч.4 ст.369 ЦПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
В своїй заяві представник боржника посилається на те, що заборгованість по виконавчому листу № 757/3935/14-ц частково погашена, а відтак виконавчий лист на підставі ч. 4 ст. 369 ЦПК України слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Разом з тим, представником не доведено ті обставини, на які він посилається в своїй заяві, оскільки суду не надано доказів часткового погашення заборгованості, а відтак правові підставі для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відсутні.
Враховуючи викладене, на підставі ст. 369 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Заяву представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, через суд першої інстанції, протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка їх оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Фаркош Ю.А.
The court decision No. 59040589, Pecherskyi District Court of Kyiv City was adopted on 01.07.2016. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 757/3935/14-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: