Court ruling № 58951017, 11.07.2016, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.07.2016 р. Справа № 21/96(10)

Суддя господарського суду Львівської області Блавацька-Калінська О.М. розглянувши матеріали скарги стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС», м. Київ

на дії та бездіяльність Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м.Львів

у справі №21/96(10)

за позовом: Дочірнього підприємства «Львівське спеціалізоване управління «Стальконструкція №137» Відкритого акціонерного товариства «Центростальконструкція», м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Центральна енергосервісна компанія «Львівенергомонтаж», м. Львів

про стягнення 143 203,49 грн.

Суть спору: 07 липня 2016 року на розгляд до господарського суду Львівської області поступила скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» на дії та бездіяльність Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м.Львів у виконавчому провадженні №50261189 щодо примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 10.01.2011 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства «Львівське спеціалізоване управління «Стальконструкція №137» Відкритого акціонерного товариства «Центростальконструкція», м.Львів до Приватного підприємства «Центральна енергосервісна компанія «Львівенергомонтаж» про стягнення 143 203,49 грн.

Розглянувши матеріали, подані скаржником, судом встановлено.

28.12.2010 року рішенням господарського суду Львівської обл. у справі № 21/96 (10) стягнуто з Приватного підприємства «Центральна енергосервісна компанія «Львівенергомонтаж» на користь Дочірнього підприємства «Львівське спеціалізоване управління «Стальконструкція №137» Відкритого акціонерного товариства «Центростальконстуркція» 123 597,38 грн. - заборгованості, 14 140,74 грн. - інфляційних втрат, 5 465,37 грн. - 3% річних, 1 432, 03 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10.01.2011 року на виконання вказаного рішення господарським судом Львівської області видано наказ.

Ухвалою від 16.12.2015 р. здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні, замінено сторону у справі №21/96 (10) Дочірнє підприємство «Львівське спеціалізоване Управління «Стальконструкція №137» Відкритого акціонерного товариства «Центростальконструкція» (79040, м.Львів, вул.Конюшинна, буд.5; код ЄДРПОУ 01413715) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» (03187, м.Київ, вул.Академіка Заболотного,38 офіс,23; код ЄДРПОУ 38964292).

Ухвалою від 01.02.2016 р. поновлено строк для пред’явлення наказу №21/96 (10) від 10.01.2011 р. до виконання.

07.07.2016 р. через відділ документообігу та обробки інформації стягувачем - ТзОВ «Компанія «НОТАПС» подано клопотання (вх №28826/16) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Стягувач, посилаючись на ст.74-1 ГПК України просить суд призначити проведення справи №21/96(10) за скаргою на дії та бездіяльність органу ДВС в режимі відеоконференції за його участі та пропонує найближчий суд до якого може прибути представник стягувача: Господарський суд м.Києва або Київський апеляційний господарський суд.

Суд, розглянувши заявлене клопотання вважає, що таке не підлягає до задоволення, зважаючи на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 74-1 ГПК України господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. а не розгляд всієї справи у режимі відеоконференції, тобто всіх судових засідань.

Зі змісту наведеної норми права слідує, що необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає господарську справу.

Випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції не визначені у законі. Проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні стороною документів, пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.

Призначення судового засідання у режимі відеоконференції повинно здійснюватись у виключних випадках, коли за об'єктивних причин учасник процесу не може брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.

У клопотанні скаржник просить провести судове засідання в режимі відеоконференції у звязку із фактом місцезнаходження скаржника (м.Київ) та наявністю значних витрат для прибуття представника у судове засідання (часу, економічною доцільністю витрат на поїздку до господарського суду Львівської області та відрядження, тощо).

Обставини викладені у клопотанні, суд не вважає виключними, оскільки скаржник не наводить жодних обґрунтованих причин (підтвердження їх поважності) для проведення відеоконференції, що унеможливлює для скаржника виконання вимог ухвали суду від 11.07.2016 року в частині надання суду оригіналів документів, які витребовуються судом в даній ухвалі.

Отже, в даному випадку слід враховувати, що проведення судового засідання в режимі відеоконференції ускладнить розгляд скарги та перешкоджатиме повному та всебічному дослідженню її обставин. Крім того, проведення судового засідання в режимі відеоконференції позбавляє можливості учасника процесу, який за допомогою відеоконференції бере участь у засіданні суду, подати докази під час судового засідання, у тому числі й надати суду оригінали документів, брати участь в огляді наданих іншою стороною документів. Проблемним є питання реалізації таким учасником судового процесу права, передбаченого ст.20 ГПК України. До того ж, під час судового засідання особа, що бере участь у засіданні, встановлюється судом, що розглядає справу, за оригіналом документа, який пред’являється суду. У випадку участі особи у відеоконференції можливість суду перевірити особу стає проблематичною.

Згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Сторони - учасники судового процесу не позбавлені права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ними трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника, як і інші обставини, підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 ГПК України).

Разом з тим, суд виходить з технічних можливостей забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції, беручи до уваги дату та час на яке його призначено, оскільки в господарському суді м.Києва та Киїівському апеляційному господарському суді 21.07.2016 р. в 15:00 год. майданчик для проведення відеоконференцзв'язку вже заброньований для проведення іншого судового засідання.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для здійснення розгляду скарги у справі №29/96(10) в режимі відеоконференції, а тому клопотання ТзОВ «Компанія «НОТАПС» від 04.07.2016р. №04-2/07, яке поступило до суду 07.07.2016 р. за вх.№28826/16 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 74-1, 86 ГПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС», м.Київ про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовити.

Суддя Блавацька-Калінська О. М.