Court ruling № 58910347, 13.07.2016, Donetsk Regional Court of Appeal (Bakhmut)

Єдиний унікальний номер 226/753/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1375/2016

Категорія 26

Головуючий у 1 інстанції Коваленко Т.О.

Доповідач Новікова Г.В.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

13 липня 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Новікової Г. В.,

суддів: Жданової В.С., Біляєвої О.М.,

при секретарі: Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на рішення Димитровського міського суду від 27 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Красноармійськ, про відшкодування моральної шкоди в звязку з втратою працездатності на виробництві, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Димитровського міського суду від 27 травня 2016 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське». З ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» у відшкодування моральної шкоди стягнуто 30000грн., судові витрати.

В апеляційній скарзі підприємство просить скасувати рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог через те, що воно суперечить нормам матеріального та процесуального права. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви. Крім ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», ОСОБА_1 працював на інших підприємствах із шкідливими умовами праці. Характер професійного захворювання позивача вказує на те, що причини зменшення його працездатності накопичувалися у нього на протязі усієї трудової діяльності, а не лише на цьому підприємстві.

Також за час роботи ОСОБА_1 на підприємтстві не зафіксовано випадків порушення технологічних регламентів виробничого процессу, порушень техніки безпеки гігієни праці з боку адміністрації підприємства, що могло б сприяти виникненню професійного захворювання, що підтверджено актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 28 березня 2016 року.

Під час проведення медичних оглядів ОСОБА_1 не попередив підприємство та медиків про стан свого здоров`я, у зв`язку з чим не дав підприємству можливості своєчасно попередити розвиток професійного захворювання та перевести його на іншу роботу відповідно до вимог чт.169,170 КЗпП України, ст 17 Закону України «Про охорону праці», наказу МОЗ від 21.05.2007 року №246 «Про затвердження порядку медичних оглядів працівників певних категорій». Із позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 під час роботи вже мав захворювання , які перешкоджають продовженню роботи в умовах, які сприяють розвитку професійного захворювання, а саме на протязі 10 років ОСОБА_1 турбувала біль у поперековому відділі хребта.

Таким чином, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_1, маючи скарги на біль в попереку протягом 10 років, продовжував працювати в умовах, які викликають розвиток хвороби та погіршення стану здоровя, внаслідок чого погіршив стан свого здоров`я та збільшив розмір моральної шкоди.

Крім того, позивач не надав доказів щодо обставин втрати нормальних життєвих зв`язків. Вважає, що судом порушені засади розумності, виваженості та справедливості, у позові та рішенні суду не вказані виключні обставини, які б пояснювали значне збільшення розміру відшкодування моральної шкоди.

В судове засідання сторони не з`явилися, повідомлені належним чином, про час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою, отриманою особисто ОСОБА_1 та представником ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»-ОСОБА_2В.(а.с.58-59). Представник Фонду звернувся з заявою про слухання справи у їх відсутність.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не зявилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і від них не надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд повно і правильно встановив фактичні обставини по справі, дав їм належну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Висновки суду підтверджуються актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 28 березня 2016 року. Професійне захворювання виникло у звязку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах обумовленим впливом промислового фактора вугільний пил, важкість праці.

Висновком МСЕК від 07.04.2016 року позивачу вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності у звязку з професійним захворюванням в 30% та третя група інвалідності.

Суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що факт спричинення моральної шкоди доведено. Позивач перебував у трудових відносинах з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 22 вересня 1998 року по 16 липня 2015 року,працював електрослюсарем підземним 5 розряду, що підтверджується копією трудової книжки.

Право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло з моменту встановлення стійкої втрати професійної працездатності вперше висновком МСЕК від 07.04.2016 року.

Відповідно до п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 року ушкодження здоровя, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обовязків незалежно від ступеня страти професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання. Втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоровя потерпілого погіршено.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначив в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховано характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини справи.

Доводи про те, що позивач працював і на інших підприємствах, на підприємстві не зафіксовано випадків порушення технологічних регламентів виробничого процесу, порушень техніки безпеки гігієни праці з боку адміністрації підприємства, що могло б сприяти виникненню професійного захворювання, не можуть бути прийняті до уваги, так як не ґрунтуються на вимогах закону. Оскільки відшкодування моральної шкоди покладено на підприємство, на якому працював відповідач безпосередньо перед встановленням професійного захворювання.

Посилання на те, що під час проведення медичних оглядів ОСОБА_1 не попередив підприємство та медиків про стан свого здоров`я, у зв`язку з чим не дав підприємству можливості своєчасно попередити розвиток професійного захворювання та перевести його на іншу роботу, а тому підприємство не повинно виплачувати йому моральну шкоду є необгрунтованим.

Вказівка на те, що позивач не надав доказів щодо обставин втрати нормальних життєвих зв`язків, судом порушені засади розумності, виваженості та справедливості, у позові та рішенні суду не вказані виключні обставини, які б пояснювали значне збільшення розміру відшкодування моральної шкоди не можуть бути прийнятими до уваги, так як втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоровя потерпілого погіршено. При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню суд врахував характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних страждань ступеня вини відповідача ,стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини справи.

Постановлене судом рішення є законним і обґрунтованим. Вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержані.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» відхилити.

Рішення Димитровського міського суду від 27 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: