Провадження №1-кп/447/28/16 Справа №447/2174/15-к
У Х В А Л А
11.07.2016 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді КарбовнікаІ.М.
при секретарі судового засідання Данилів О.І.
прокурора Шафранюк В.М.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві Львівської області матеріали кримінального провадження, внесеного в ЄРДР під № 42015140400000075 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України . -
в с т а н о в и в :
В провадженні Миколаївського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження № 42015140400000075 про обвинувачення. ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяці., оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_1 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що враховувалися слідчим суддею при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має.
Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечив .
Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також не заперечував проти клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги захисника обвинуваченого, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.
У відповідності до ст.331 ч.3 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_1 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що враховувалися слідчим суддею при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331 КПК України, суд
у х в а л и в :
Клопотання прокурора задоволити..
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст 368 КК України у вигляді тримання під вартою у Львівському СІЗО УДПтСУ у Львівській області - продовжити до 11.09.2016 року включно.
Визначити заставу у розмірі пятсот мінімальних заробітних плат, що становить 609000 гривень, яку обвинувачений, або заставодавець мають право внести у будь-який момент на розрахунковий рахунок ТУ ДСА України у Львівській області ( депозитний рахунок № 37313005000789 банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014 ЄДРПОУ 26306742 ).
У разі внесення застави зобовязати ОСОБА_1:
-прибувати на вимогу до суду;
-не відлучатися за межі с. Заклад Миколаївського району Львівської області;
-повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи.
У разі невиконання ОСОБА_1 покладених на нього обовязків застава звертається в дохід держави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 його захиснику, прокурору та направити начальнику ЛСІ №19 УДДУ ПВП у Львівській області.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: Карбовнік І. М.
The court decision No. 58863052, Mykolaiv District Court of Lviv Oblast was adopted on 11.07.2016. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 447/2174/15-к. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: