Court ruling № 58847716, 06.07.2016, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року м. Київ К/800/64279/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Солід-Україна»

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.09.2011 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 р.

у справі № 2а-2700/11/0970 (№ 132464/11/9104)

за позовом приватного акціонерного товариства «Солід»

до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2011 року приватне акціонерне товариство «Солід» (далі - позивач, ПрАТ «Солід») звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного з позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську (далі - відповідач, ДПІ в м. Івано-Франківську), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.04.2011 р. № 0000202303.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.09.2011 р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 р., у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.09.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 р. і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 04.03.2011 р. по 12.03.2011 р., на підставі направлення від 03.03.2011 р. № 00000570, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 03.03.2011 р. № 628, посадовими особами ДПІ в м. Івано-Франківську було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Солід» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 191 682 грн. за грудень 2010 року на розрахунковий рахунок платника, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.11.2008 р. по 30.11.2010 р., за результатами якої складено акт від 17.03.2011 р. № 1389/23-3/32360621 та встановлено порушення позивачем вимог підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України « Про податок на додану вартість», пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування згідно податкової декларації за грудень 2010 року на суму 35 541 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 01.04.2011 р. № 0000202303, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 35 541 грн.

За результатами оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, скарги позивача залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 01.04.2011 р. № 0000202303 залишено без змін.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з наступного.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, в частині спірних сум податку на додану вартість в розмірі 25 205 грн. податковим органом приймалися рішення форми В1 за листопад 2008 року на суму 15 983 грн., за січень 2009 року на суму 6380 грн., за грудень 2009 року на сум 403 грн., за січень 2010 року на суму 225 грн., за червень 2010 року на суму 2158 грн.

Різниця рішень форми В2 на суму 33 305 грн. та форми В1 на суму 2158 грн. була включена в рядок 23.4 Декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року зі знаком «- 31 147,00 грн.», а за липень 2010 року «- 53,00 грн.», в зв'язку з тим, що не було оплати в попередніх звітних періодах, а оплата контрагентам по заявлених до відшкодування сумах за листопад 2010 року не проводилась.

З декларацій позивача з податку на додану вартість за жовтень і листопад 2010 року слідує, що в цих деклараціях не було відображено залишків від'ємного значення (колонка 11 Додатку 2), тому сума 8 662 грн. по взаємовідносинах з контрагентами, на підставі яких формувався податковий кредит жовтня 2010 року та оплачені у листопаді 2010 року, не могла бути заявлена до відшкодування в грудні 2010 року.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що зазначені вище суми податку на додану вартість не могли бути включеними позивачем повторно до бюджетного відшкодування в декларації за грудень 2010 року.

Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Солід-Україна» - відхилити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.09.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 р. у справі № 2а-2700/11/0970 (№ 132464/11/9104) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко