Decision № 588438, 11.04.2007, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2007 р.

Справа № 26/12-07-19

За позовом : Одеської залізниці

до відповідача : Державного підприємства «Ізмаїльського морського торговельного

порту»

про стягнення 16508 грн. 99 коп.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю представників :

від позивача : Кіташевський Д.О. за довіреністю;

від відповідача : Буданцев Р.О. за довіреністю;

Суть спору : позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача збтиків викликаних пошкодженням вагонів і контейнерів в сумі 16508,99 грн.

Представник позивача вимоги підтримує.

Представник відповідача з вимогами не згоден, про що зазначив у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

у с т а н о в и в :

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21 вересня 2005 року між сторонами по даній справі затверджена мирова угода, відповідно до якої між сторонами по справі затверджено договір про обробку вагонів з вантажами. Вказана ухвала набрала законої сили та є чинною.

Згідно п.7.5 договору, за пошкодження вагонів і контейнерів Портом при навантаженні (вивантаженні) маневрових пересуваннях засобами Порту , а також за втрату і пошкодження наданих Станцією спеціальних пристосувань ( піддонів, стропів, стяжок, хлібних щитів, печів і ін.) Порт сплачує Залізниці фактичну вартість пошкоджених чи втрачених частин вагонів, контейнерів, пристосувань.

4-12 листопада 2006 р. в Ізмаїльському морському торговельному порту при вивантаженні вантажу з вагонів портом були пошкоджені вагони № № 68608454, 68716315, 32259988, 96290127, 68130376, 68495035, 68375377, 68820760, 96390703, 96390703, 68619683, 68501873, 90900564, 96397344, 32264616, 96394952, 32264186, 68620707, 68420538, 68036987, 32261752, 68550755, 62380415, 65521486, 32260523, 53531364, 61222956, 56188425, 67635089, 62614284, 56301823, про що складені акти форми ГУ-23, ВУ-25. В результаті чого позивачеві заподіяно шкода в розмірі 16508,99 грн.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що пошкоджені 8 вагонів на суму 1261,57 грн., а саме : 68716315, 68820760, 96390703, 68501873, 90900564, 96397344, 32264186, 32260523, відповідачем отремонтовані власними силами.

Викладене підтверджується актами ВУ-25, у яких зроблені обумовлення, що порт самостійно усунив пошокдження без допомоги залізниці. Тому залізниця не могла понести збиткі на вказану суму, оскільки не здійснила ніяких витрат на поновлення пошкоджень.

Вагони №№ 68608454, 32259988, 96290127, 68495035, 96394952, 3226461, 68036987, 68550755, 61222956, 56188425, 62380415 поступили до порту вже з наявними пошкодженнями на суму 2104,97 грн. По вказаним вагонам в актах ВУ-25 представник порту зафіксував, що пошкодження вагонів були старі, тобто мали місце до того як порт прийняв вагони від залізниці на вивантаження. Тому вина порту у пошкодженні даних вагонів, згідно вказаний в актах обумовок, відсутня.

Відносно пошкодження вагону № 32261752, згідно акту ВУ-25 від 08.11.2006 р. на суму 123,05 грн., відповдач зазначає, що даний вагон був пошкоджений самою залізницею при подачі вагонів складавцем залізничної станції, про що свідчить обумовлення у акті. Тому вини порту у даному випадку немає.

Відносно актів ВУ-25 про пошкодження вагону № 68375377 від 07.11.2006 р. на суму 4548,44 грн. та № 68420538 від 07.11.2006 р. на суму 4548,44 грн., порт вважає, що дані акти складені незаконно, оскільки згідно п.2.9 Правила обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., власник під'їзної колії і контрагент несуть відповідальність за збереження вагонів і контейнерів, які належать залізниці, відповідно до статті 124 Статуту залізниць. Випадки їх пошкодження оформлюються актом про пошкодження вагона (контейнера) форми ВУ-25, який підписується представником залізниці і уповноваженим представником власника під'їзної колії або контрагента.

Пошкоджені одержувачем, відправником вагони (в разі ремонту їхніми силами і засобами) вважаються такими, що перебувають у їх користуванні до закінчення ремонту і приймання працівниками вагонного господарства залізниці.

В інших випадках вказані акти не складаються. Але у порушення вказаних Правил залізницею були складені вказані акти у зв’язку з технічним обстеженням колісних пар після здіснення зварювальних робіт. При цьому позивач не зафіксував в актах будь-яких пошкоджень. Тому вимоги до порту в проведенні заварювальних робіт є безпідставними, про що свідчать вказані обумовлення у актах.

В акті ВУ-25 від 07.11.2006 р. по вагону № 681340376 залізниця безпідставно зависила суму поновлення пошкоджень з причини неправильного визначення їх обсягу. Про незгоду з сумою шкоди свідчить обумовлення представника порту в акті.

Відповідач також зауважує, що залізницею був порушений порядок складання актів про пошкодження вагонів, визнаечних у розділі 3.6 „Зберігання вагонів парку” Єдиного технологічного процесу поботи ДП „ІзмМТП” та станції Ізмаїл Одеської залізниці, затвердженого обома сторонами по справі, згідно якого акти про пошкодження вагонів складаються безпосередньо на завантажо-вивантажуваних фронтах після закінчення вантжних робіт. В порушення вимог цього розділу залізниця незаконно склала наступні акти:

1. Акт ВУ-25 від 06.11.2006 р. про пошкодження вагону № 68375377 на суму 351,58 грн. складений в 15 год. 00 хв., тобто після того як вагон був виведений залізницею 06.11.2006р. в 9год. 25 хв. з території порту без будь-яких пошкоджень. Про що свідчить натурний лист залізниці від 06.11.2006 р. про вивод вагонів з порту та обумовкою в даному акті.

2. Акт ВУ-25 про пошкодження вагону № 68420538 на суму 937,28 грн. складений 08.11.2006 р. тоді як вагон був виведений залізницею з території порту 06.11.2006р. без пошкоджень. Про що свідчить натурний лист залізниці від 06.11.2006 р. про вивод вагонів з порту та обумовкою в даному акті.

3. Акт ВУ-25 від 07.11.2006 р. про пошкодження вагону № 68619683 на суму 132,08 грн. складений в 19 год. 00 хв., тобто після того як вагон був виведений залізницею з території порту 07.11.2006р. у 17 год. без пошкоджень. Про що свідчить натурний лист залізниці від 07.11.2006 р. про вивод вагонів з порту та обумовкою в даному акті.

Таким чином, пошкодження вказаних трьох вагонів не могло статись з вини порту, оскільки вагони були здані залізниці без пошкоджень. Після здачі вагонів порт не несе відповідальності за їх зберігання.

З причин неналежного технічного стану окремих вагонів, які залізниця подавала під вивантаження, порт пошкодив наступні вагони : № 65521486 ( акт ВУ-25 від 09.11.2006 р. на суму 216,9 грн.) № 53531363 ( акт ВУ-25 від 10.11.2006 р. на суму 216,9 грн.) № 62614284 ( акт ВУ-25 від 13.11.2006 р. на суму 30,9 грн.) № 56301823 ( акт ВУ-25 від 13.11.2006 р. на суму 216,9 грн.), всього на суму 681, 6 грн.

Аналізуючи надані сторонами докази суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно вимог статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України передбачено наявність вини (умисла або необережности) для відповідальності при порушенні зобов’язання. Абзацем другим цієї ж частини передбачено, що особа є невинною, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Із заперечень відповідача та зазначених у ньому актів про пошкодження вагонів випливає, що портом самостійно усунені пошкодження зазначених вище вагонів без допомоги залізниці. Частка вагонів подавалась залізницею у неналежному технічному стані, про що у вказаних у відзиві на позов актах про це зазначено. Ці заперечення позивачем не спростовані, а тому приймаються судом як доказ часткової відсутності вини порту у заподіянні пошкоджень вказаним вагонам за таких підстав.

З цих же заперечень випливає, що портом пошкоджені вагони : № 65521486 (акт ВУ-25 від 09.11.2006 р. на суму 216,9 грн.) № 53531363 ( акт ВУ-25 від 10.11.2006 р. на суму 216,9 грн.) № 62614284 ( акт ВУ-25 від 13.11.2006 р. на суму 30,9 грн.) № 56301823 ( акт ВУ-25 від 13.11.2006 р. на суму 26,9 грн.), всього на суму 681, 6 грн. Таким чином, порт фактично визнає та погоджується з частковим пошкодження вказаних вагонів.

При таких обставинах суд вважає, що позивачем доведено частково вина відповідача у пошкодженні вагонів.

Аналізуючи вищеприведене сторонами суд прийшов до висновку про часткову доведеність вимог позивача, тому позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 44, 49, 82 –84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” (м. Ізмаїл, вул. Портова, 7; р/р 260020153192 ВАТ „Держаний Експортно-імпортний банк України” м. Ізмаїлі, МФО 328629, код ЄДРПОУ 01125815) на користь Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; р/р 26003000001 в АБ „Експрес-банк” м.Одеси, МФО 328801, код ЗКПО 01071315): збитків викликаних пошкодженням вагонів в сумі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп., держмита в сумі 102 (сто два) грн., та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

В іншій частині вимог - відмовити.

СУДДЯ М.І.Никифорчук