Decision № 58825951, 06.07.2016, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3965/16 Справа № 201/614/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Котушенко С.П.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Котушенко С.П.

суддів Красвітної Т.П., Романюк М.М.

при секретарі Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 березня 2016 року за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про витребування майна,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" про витребування майна. Позивач вказувала на те, що 25 квітня 2008 року між нею та відповідачем був укладений кредитно-заставний договір №DOMGAK92430007 на суму 15 938,51 доларів США з кінцевим терміном погашення кредиту до 24 квітня 2015 року. 23 квітня 2013 року співробітники банку, на підставі заочного рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12 березня 2013 року, вилучили належний їй на праві власності автомобіль НОМЕР_1. 11 червня 2013 року вказане заочне рішення було скасоване судом, а рішенням від 14 липня 2014 року у задоволенні позову банку до неї про звернення стягнення на автомобіль було відмовлено. Незважаючи на викладене, а також на те, що рішенням Київського районного суду м.Донецька від 22 квітня 2014 року визнано недійсним вищезазначений кредитно - заставний договір, відповідач автомобіль їй не повернув.

Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просила витребувати у відповідача вказаний автомобіль.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 березня 2016 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення як постановленого з порушенням норм матеріального і процесуального права та про ухвалення нового рішення.

Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Воно є таким, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, вирішить справу згідно з законом, що підлягає застосуванню до правовідносин сторін.

Усупереч зазначеній та на порушення інших норм процесуального права суд не з'ясував обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі справи вбачається, що 25 квітня 2008 року між сторонами було укладено кредитно-заставний договір №DOMGAK92430007, за умовами якого позивач передала в заставу банку автомобіль НОМЕР_1 (а.с.5-16).

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 умов договору, банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12 березня 2013 року, яке набрало чинності від 22 березня того ж року, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DOMGAK92430007 від 25 квітня 2008 року було звернуто стягнення на предмет застави з наданням банку всіх повноважень необхідних для продажу вказаного автомобіля (а.с.21-23).

На підставі зазначеного рішення працівники банку вилучили вказаний автомобіль, про що 23 квітня 2013 року було складено відповідний акт (а.с.96).

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 11 червня 2013 року було задоволено заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, а рішенням від 14 липня 2014 року суд відмовив ПАТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави (а.с.26-27, 28-30).

Питання про поворот виконання рішення судом не вирішувалось.

Ухвалюючи рішення про витребування у ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 заставленого автомобіля, суд виходив з доведеності позовних вимог, але не з'ясував чи знаходиться вказаний автомобіль у відповідача та чи може бути виконано таке рішення.

ПАТ КБ "ПриватБанк" вказує на те, що зазначений автомобіль ще в 2014 році було продано ним ОСОБА_3, про що свідчить довідка-рахунок від 23 квітня 2014 року (а.с.97).

Вирішуючи виниклий між сторонами спір, суд не залучив до участі у справі всіх осіб на чиї права може вплинути оскаржене рішення, а саме особу, яка придбала спірний автомобіль, позбавивши її можливості скористатися для захисту своїх прав та свобод процесуальними правами і гарантіями, основу яких становлять ст.ст. 55, 59 Конституції України.

При викладених обставинах оскаржене рішення без змін залишатися не може і підлягає скасуванню, як ухвалене передчасно, з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Частиною 3 ст.303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 березня 2016 року скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Котушенко С.П.

Судді Романюк М.М.

ОСОБА_4