Court ruling № 58786347, 05.07.2016, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 липня 2016 року Справа № 904/2273/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Гончарука П.А., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши матеріали касаційної скаргиРегіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 рокуу справі господарського судуДніпропетровської областіза позовомкомунального закладу освіти "Дніпропетровський обласний медичний ліцей - інтернат "Дніпро" додержавного закладу "Дніпропетровська медична академія міністерства охорони здоров'я України"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору,на стороні позивача - 1. Дніпропетровської обласної ради 2. Дніпропетровської обласної державної адміністраціїза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, на стороні відповідача - Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській областіпрозобов'язання укласти договір про спільну діяльність,

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України з таких підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору із касаційних скарг на судові рішення встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011р.

01.09.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, до неї не додано доказів сплати судового збору, проте наявне клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для вчинення судом дій, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування документально підтверджених обставин щодо майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, тобто обґрунтування пов'язаних з цим обставин покладається на заінтересовану сторону (п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013).

Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" на Кабінет Міністрів України покладено обов"язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 129 Конституції України визначено як однією із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

За вказаних обставин, клопотання Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не підлягає задоволенню.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно у загальному порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч.1 ст. 1113, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 року у справі №904/2273/16.

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 року у справі №904/2273/16 повернути скаржнику.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді П.А.Гончарук

Н.М.Нєсвєтова