У Х В А Л А
13 червня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Терлецького О.О., -розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 квітня 2016 року у справі за її позовом до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Павловської Ганни Олексіївни, третя особа: приватне підприємство «Пектораль», про визнання незаконною постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
установила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 6 квітня 2016 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_4 подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України від 10 квітня 2012 року (справа № 21-1115во10) висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.
За правилами пункту 5 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Як убачається зі змісту рішення, на яке здійснюється посилання, перегляд рішення суду касаційної інстанції відбувався за винятковими обставинами в порядку, передбаченому абзацом четвертим пункту 2 розділу ХІІ «Перехідні положення» Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів». Вона приймалася не за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 КАС, у зв'язку із чим не містить висновків, як саме має застосуватися норма, що була неоднаково застосована.
Зіставлення наведених у заяві причин перегляду, предмету та меж спору, за наслідками розгляду якого ухвалено оскаржене судове рішення, з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у контексті конкретних фактичних обставин, в аспекті пункту 5 частини першої статті 237 КАС дає підстави вважати заяву необґрунтованою, а, звідси, такою, що не може бути приводом для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Павловської Ганни Олексіївни, третя особа: приватне підприємство «Пектораль», про визнання незаконною постанови та зобов'язання вчинити певні дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від
6 квітня 2016 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: О.В. Кривенда
О.О. Терлецький
The court decision No. 58736502, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine) was adopted on 13.06.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 804/14842/15. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: