Court ruling № 58680936, 29.06.2016, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року м. Київ К/800/19259/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року

у справі № 2а-10480/12/2670

за позовом Приватного підприємства «Агентство Броксім»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Агентство Броксім» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 березня 2012 року № 0000392202 та № 0000392202 форми «У».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2013 року позов був задоволений. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000392202 від 21 березня 2012 року про нарахування суми грошового зобов'язання за платежем код 21081000 та податкове повідомлення-рішення форми «У» № 0000392202 від 21 березня 2012 року про нарахування суми грошового зобов'язання за платежем код 21081000. Зобов'язано управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 2220,19 грн. на користь ПП «Агентство Броксім» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2013 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва провела виїзну перевірку ПП «Агентство Броксім» з питань дотримання вимог діючого валютного законодавства України при здійсненні експортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності згідно імпортних договорів від 04 січня 2011 року № 110104, від 07 січня 2011 року № 20111007, від 05 березня 2011 року № Р-2 та від 07 березня 2011 року № 20110307 за період з 04 січня 2011 року по 01 лютого 2012 року, за результатами якої був складений акт № 18/22-02/36798237 від 24 лютого 2012 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені: вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні імпортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а саме: несвоєчасне надходження товару на суму 20000,08 доларів США по імпортному договору 05 березня 2011 року № Р-2, укладеному з нерезидентом Компанією «GLORY HOLDING GROU LTD» (КНР) та на суму 24375,00 доларів США по імпортному договору від 07 січня 2011 № 20111007, укладеному з нерезидентом Компанією «GUANGZHOU YUXIN TRADE CO., LTD.» (КНР); не надходження товару на суму 164375,00 доларів США по імпортному договору 07 січня 2011 № 20111007, укладеному з нерезидентом Компанією «GUANGZHOU YUXIN CO., LTD.» (КНР); вимоги пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15, а саме, декларації про цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і перебуває за її межами станом на 01 жовтня 2011 року та 01 січня 2012 року з відображенням простроченої заборгованості.

21 березня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення форми «У» № 0000392202, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України та пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15 нарахувала ПП «Агентство Броксім» суму грошового зобов'язання за платежем: 21081000 у розмірі 340,00 грн.

21 березня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення форми № 0000392202, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України та статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нарахувала ПП «Агентство Броксім» суму грошового зобов'язання за платежем: 21081000 у розмірі 872487,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що датою імпорту є дата перетину товаром митного кордону України, а не дата оформлення вантажної митної декларації, у зв'язку з чим у податкового органу були відсутні підстави нараховувати суми грошового зобов'язання за порушення термінів надходження товару по вказаному вище імпортному контракту, оскільки імпортований товар у перебував під митним контролем митного органу згідно штампу «Під митним контролем».

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належить, зокрема, імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

За змістом абзацу 14 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та абзацу 2 підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Виходячи з аналізу вказаних вище правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією (що підтверджується штампом митниці «Під митним контролем» на товаросупровідних документах), для застосування статей 2, 4 України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, з урахуванням визначених сторонами умов поставки товарно-матеріальних цінностей (по договору від 05 березня 2011 року № Р-2, укладеному з нерезидентом Компанією «GLORY HOLDING GROU і КНР»; по договору від 07 січня 2011 року № 20111007 укладеного з нерезидентом Компанією «GUANGZHOU YUXIN TRADE CO., LTD.» (КНР)).

Окрім того, оскільки ПП «Агентство Броксім» не було порушено строків перетину митного товару через кордон, к позивача був відсутній обов'язок подавати декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належить позивачу і перебувають за її межами території України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2013 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна