№ 58673521, 22.06.2016, Volyn District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 рокуСправа № 803/555/16

Волинський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

суддів Лозовського О.А., Андрусенко О.О.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №5 Національної поліції України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення, наказу про звільнення зі служби в поліції, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Національної поліції України (далі - відповідач-1), Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - відповідач-2), Центральної атестаційної комісії №5 апарату Національної поліції України (далі - Центральна атестаційна комісія №5 апарату НП України, відповідач-3) про визнання протиправними дій щодо проведення атестації ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення Центральної атестаційної комісії №5 апарату Національної поліції України від 10 лютого 2016 року, визнання протиправним та скасування наказу Національної поліції України від 29.02.2016 року №131 о/с "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, поновлення його на посаді заступника начальника відділу управління захисту економіки Волинської області Департаменту захисту економіки Національної поліції України та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 року позовну заяву в частині позовних вимог про визнання дій протиправними по проведенню незаконної атестації залишено без розгляду у зв'язку із задоволенням письмового клопотання представника позивача про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог (а.с. 211)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 31. 07.2003 року по 06.11.2015 року ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ України на різних посадах. Наказом від 07 листопада 2015 року №105 о/с "По особовому складу Департаменту захисту економіки" Національної поліції України позивача призначено, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, в порядку переатестування та установленням посадового окладу згідно з штатним розписом, з 07 листопада 2015 року - заступником начальника відділу управління захисту економіки у Волинській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з присвоєнням спеціального звання «майор поліції).

10 лютого 2016 року Центральною атестаційною комісією №5 Національної поліції України проведене атестування позивача і прийнято рішення, оформлене протоколом ОП № 15.00003073.0019479 від 10 лютого 2016 року, про визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Вказане рішення було оскаржено позивачем до Центральної апеляційної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України. 26 лютого 2016 року Центральною апеляційною атестаційною комісією № 1 Національної поліції України прийнято рішення про те, що подана скарга розгляду не підлягає.

Згідно із наказом Голови НП України № 131 о/с від 29.02.2016 року позивача було звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Підставою для його звільнення з посади слугували висновки атестаційної комісії від 10.02.2016 року.

Позивач вважає атестацію, рішення атестаційної комісії про невідповідність його займаній посаді, а також наступне звільнення протиправними з огляду на таке:

- він не підлягав атестації, оскільки його було призначено на посаду в поліції, яка рівнозначна тій, яку він займав в органах внутрішніх справ України, на момент проведення атестації він пропрацював менше року, а також були відсутні виняткові обставини, які б обґрунтовували проведення його атестації;

- атестаційною комісією не враховано професійних якостей позивача, позитивну характеристику безпосереднього керівника, наявності великої кількості заохочень, успішне проходження тестування, які свідчать про його професійний рівень та кваліфікацію в галузі службової діяльності, а також не враховано критеріїв, визначених пунктом 16 розділу ІV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських;

- атестація проводилась неправомочною комісією, оскільки до її складу не входили кваліфіковані фахівці в галузі службової діяльності, які б могли повно, всебічно і неупереджено оцінити усі критерії відповідності поліцейського займай ній посаді;

- звільнення особи є крайнім заходом дисциплінарного впливу, який може бути застосований до працівника, а тому повинне бути мотивованим;

- Голова НП України мала проаналізувати наявність правових підстав, законність і порядок проведення атестації позивача, підстави для формування висновку про його невідповідність займаній посаді, натомість відповідачем 1 видано наказ про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", через службову невідповідність не розкривши її змісту, чим позбавлено позивача права на працю, яке гарантоване Конституцією України.

Позивач вказує на те, що висновки атестаційної комісії є необґрунтованими, прийнятими без встановлення будь-яких фактів невідповідності позивача службі в поліції, упередженими та такими, що не грунтуються на дійсних обставинах і відображають лише суб'єктивну думку членів комісії, прийнятими з порушенням Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 року.

На підставі наведеного, з урахуванням зменшення позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Центральної атестаційної комісії №5 Національної поліції України від 10 лютого 2016 року, оформлене протоколом ОП № 15.00003073; визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України №131 о/с від 29.02.2016 року про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 (М-123360) - заступника начальника відділу управління захисту економіки у Волинській області; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу управління захисту економіки у Волинській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України; стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 24.05.2016 року №4875/39-2016 (а.с.145-149) представник відповідача Департаменту захисту економіки Національної поліції України адміністративний позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що атестування позивача було проведено на підставі і у порядку, що передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465. Вказав, що ОСОБА_1 проходив атестацію добровільно та не надав належних і допустимих доказів порушення Департаментом захисту Економіки Національної поліції України його трудових прав, а тому просив задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 25.05.2016 року №1161/26/01-2016 представник відповідача Національної поліції України адміністративний позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні з тих підстав, що атестування позивача було проведено на підставі і у порядку, що передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року №1465. У складі атестаційних комісій були відсутні особи, які могли б не об'єктивно та упереджено прийняти рішення. Атестаційні комісії створені з метою допомоги керівництву органів Національної поліції для якісного та неупередженого встановлення відповідності колишніх працівників міліції оновленим вимогам суспільства до поліцейських та наділені дискреційними повноваженнями, а висновки атестаційної комісії є обов'язковими для виконання керівником, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції (а.с.78-85).

В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (судових повісток) (а.с. 206-208).

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності ( а. с. 210).

Представник відповідача - Департаменту захисту економіки Національної поліції України в поданих до суду 26.05.2016 року письмових запереченнях розгляд справи просив проводити за його відсутності (а.с.145-149).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача Національної поліції України у судове засідання, яке було призначене на 22 червня 2016 року не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце судового розгляду (а.с.206).

В Головному управлінні Національної поліції у Волинській області (Волинська область, 43000, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 11) відмовилися від одержання відповідачем - центральною атестаційною комісією № 5 Національної поліції України повістки про виклик до суду в адміністративній справі, про що особою, яка доставляла повістку - експедитором Волинського окружного адміністративного суду ОСОБА_5, зроблено відповідну відмітку на повістці (а.с. 202 а). Однак, згідно з наказом Національної поліції України № 94 від 03 лютого 2016 року "Про створення в Національній поліції України центральної атестаційної комісії № 5 та затвердження її персонального складу" (а.с. ….) місцезнаходженням названої комісії визначено місто Луцьк Волинської області, вулиця Винниченка, будинок 11.

Відповідно до статті 37 КАС України у разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Отже, відповідач центральна атестаційна комісія № 5 Національної поліції України відповідно до правил статті 37 КАС України вважається таким, що його повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Відтак, з урахуванням вимог частини четвертої статті 128 КАС України та у зв'язку із неприбуттям представників відповідачів, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, розгляд справи не відкладався і справу вирішено на підставі наявних у ній доказів, за відсутності представників відповідачів.

Згідно з частиною першою статті 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому позивач, його представник та представник Департаменту захисту економіки Національної поліції України подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає можливим розгляд і вирішення справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на службі в органах МВС України на різних посадах з 31.07. 2003 року по 06.11.2015 року.

Постановою Кабінету міністрів України "Про утворення Національної поліції України" № 641 від 02.09.2015 року утворено Національну поліцію України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 року (далі - Закон України №580-VIII), який набрав чинності з 07.11.2015 року Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки.

Згідно з наказом Голови Національної поліції України №105 о/с від 07.11.2016 року відповідно до пунктів 9, 12 розділу ХІ Закону України "Про національну поліцію", призначено, як тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ України до Департаменту захисту економіки Національної поліції України з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 (М-123360), який мав спеціальне звання майор міліції заступником начальника відділу управління захисту економіки у Волинській області з присвоєнням спеціального звання майор поліції (а.с. 147).

Наказом Голови Національної поліції України від 20 листопада 2015 року № 210 о/с з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції № 1465, було призначено проведення атестації поліцейського апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК) державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України", головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, центральною атестаційною комісією, починаючи з 20 листопада 2015 року; зобов'язано посадових осіб апарату Національної поліції, міжрегіональних територіальних органів скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню, підготувати атестаційні листи на поліцейських, додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими; довести до відома поліцейських інформацію про час та місце проведення засідань атестаційної комісії; розмістити на офіційному сайті МВС (Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Національної поліції в м. Києві) оголошення про набір до атестаційних комісій осіб з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських і правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації (а.с.87).

Наказом Національної поліції України № 94 від 03 лютого 2016 року "Про створення в Національній поліції України центральної атестаційної комісії № 5 та затвердження її персонального складу" (а.с.213) створено в Національній поліції України центральну атестаційну комісію № 5; визначено місцезнаходження центральної атестаційної комісії № 5 (м. Луцьк, вул. Винниченка, 11); затверджено персональний склад центральної атестаційної комісії № 5; Департамент комунікацій зобов'язано оприлюднити на офіційному сайті МВС (Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Національної поліції в м. Києві) місцезнаходження центральної атестаційної комісії № 5.

Так, персональний склад центральної атестаційної комісії № 5 Національної поліції України затверджено у кількості 6 осіб, з яких 3 - кадрові працівники органів Національної поліції України (голова комісії ОСОБА_6 - начальник Головного слідчого управління; секретар комісії ОСОБА_7 - інспектор роти 10 батальйону у 4 управлінні патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції; член комісії ОСОБА_8 - начальник управління Департаменту превентивної діяльності) та 3 - представники громадських організацій (члени комісії ОСОБА_9 - представник всеукраїнської громадської організації "Студентське братство Волині"; ОСОБА_10 - представник Волинської обласної громадської організації "Центр правової допомоги"; ОСОБА_11 - представник "Громадське радіо").

10 лютого 2016 року Центральною атестаційною комісією №5 апарату Національної поліції України була проведена атестація позивача. За результатами атестування прийнято рішення, оформлене протоколом ОП № 15.00003073.0019479 від 10 лютого 2016 року, а саме: : займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с. 108).

Рішенням центральної апеляційної атестаційної комісії №1 від 26 лютого 2016 року, оформленого протоколом ОП №15.00004021.0019479, визнано, що скарга ОСОБА_1 розгляду не підлягає, оскільки скаржником не набрано 60 і більше балів за професійний тест та тест на загальні здібності та навички (а.с.114).

Згідно із наказом Голови Національної поліції України №131 о/с від 29.02.2016 року майора поліції ОСОБА_1 (М-123360), заступника начальника відділу управління захисту економіки у Волинській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, з 09 березня 2016 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію". Підставою для його звільнення з посади слугував висновок атестаційної комісії від 10.02.2016 року (а.с.120).

Надаючи правову оцінку правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, суд приходить до таких висновків.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію", який набув чинності з 07.11.2015 року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки.

Згідно з пунктом 9 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Пункт 10 Розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наведені правові норми вказують, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Статтею 58 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 07.11.2015 року призначений заступником начальника відділу управління захисту економіки у Волинській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з присвоєнням спеціального звання майор поліції згідно наказу Голови Національної поліції України №105 о/с від 07.11.2016 року (а.с.147).

Отже, позивач був прийнятий на службу в поліції на постійній основі, за його згодою та без проходження конкурсу.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про Національну поліцію" призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Суд не бере до уваги посилання відповідача Національної поліції України на те, що позивача було призначено на посаду тимчасового штату територіального підрозділу Національної поліції України (а.с.78-85), що позивач не перебував на постійній посаді, оскільки частиною другою статті 58 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено випадки, коли особа може бути призначена на посаду в органи Національної поліції України тимчасово. До них відносяться: 1) заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, 2) заміщення посад, призначенню на які передує укладання контракту.

Враховуючи, що в наказі про призначення позивача на посаду поліцейського від 07 листопада 2015 року № 105 о/с "По особовому складу" було відсутнє посилання на підстави, визначені частиною другою статті 58 Закону України "Про Національну поліцію", позивач є таким, що прийнятий на службу до Національної поліції України безстроково із забезпеченням відповідних гарантій поліцейського.

Однією з таких гарантій незалежності поліцейського є проходження атестацій щодо відповідності його займаній посаді виключно з підстав, визначених законом.

Атестація поліцейських відповідно до частини першої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", насамперед, є індивідуальним заходом, який здійснюється з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність конкретного поліцейського.

Пунктами 9 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено проведення атестації усіх без винятку працівників поліції, які перейшли на службу в поліцію за переводом з міліції, як передумову їх прийняття на службу в Національну поліцію чи зайняття ними конкретних посад.

Частиною першою статті 57 зазначеного Закону взагалі не передбачено проходження поліцейськими так званих планових атестацій для підтвердження ними відповідності займаним посадам.

Наказ Національної поліції України № 210 о/с від 20 листопада 2015 року "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві", не ґрунтується на положеннях Конституції України та законів України та в порушення вимог частини першої статті 7 Закону не забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України. Тому суд вважає, що згідно із статтею 9 КАС України цей наказ не може розглядатися як належна законна підстава для проведення атестації позивача.

Для оцінки законності призначення і проведення атестації позивача застосуванню підлягають положення Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, Закону України "Про Національну поліцію" та інших нормативних актів, які відповідають їм.

Отже, суд прийшов до висновку, що підстав, встановлених Законом України "Про Національну поліцію", для призначення проведення атестації усіх без будь-яких виключень поліцейських не було.

Стосовно наявності індивідуальних підстав для проведення атестації позивача, визначених Законом України "Про Національну поліцію", суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" визначено правові підстави, за яких проводиться атестування поліцейських, а саме:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування поліцейських містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі - Інструкція №1465), зокрема, її пункт 3 розділу І.

Як встановлено судом з атестаційного листа позивача від 22 січня 2016 року (а.с.105), атестація позивача проводилася за відсутності посилання на будь-яку з підстав проведення атестації поліцейського, які визначені у частині другій статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

З атестаційного листа також встановлено, що позивач проходить службу в органах поліції з 07 листопада 2015 року, дата та висновок попереднього атестування: атестується вперше, займаній посаді відповідає.

Отже, суд прийшов до висновку, що й індивідуальних підстав, визначених частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", для призначення відповідачем атестації позивача також не було.

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Частина четверта статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Згідно з частиною п'ятою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Виходячи з наведених норм законодавства та мети проведення атестації, суд вважає, що проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби. Водночас метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей. Зазначене узгоджується із висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.

Відповідачами у справі, на яких покладено тягар доказування, не доведено, що позивач підлягав атестації, оскільки не наведено підстав для проведення атестації ОСОБА_1, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" та не надано жодних доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на вищу посаду без проведення конкурсу, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності, наприклад за станом здоров'я чи у зв'язку із невиконанням службових обов'язків.

Відповідно до пунктів 4, 5 розділу І Інструкції №1465 рішення про проведення атестування та про строки, у які проводиться атестування, приймає Голова Національної поліції України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Згідно з пунктом 1 розділу IV Інструкції №1465 організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають створення атестаційних комісій; складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню; визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії; розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії; доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.

З матеріалів справи вбачається, що Головою Національної поліції України виданий наказ від 20 листопада 2015 року № 210 о/с, яким було призначено проведення атестації поліцейських апарату Національної поліції України та підпорядкованих структурних підрозділів, 26.11.2015 року виданий наказ № 116 про організацію заходів з тестування поліцейських, а наказом від 03.02.2016 року №94 затверджений персональний склад центральної атестаційної комісії №5 Національної поліції України (а.с.87).

Порядок підготовки та проведення атестування визначений розділом IV Інструкції №1465 та включає в себе такі етапи: складення атестаційних листів, проведення тестування поліцейського та проходження співбесіди поліцейського з атестаційною комісією.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Інструкції №1465 в атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується:

1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками;

2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення;

3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою;

4) володіння іноземними мовами;

5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів;

6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби;

7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці;

8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого;

9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Пункт 9 розділу IV Інструкції №1465 передбачає, що прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків:

1) займаній посаді відповідає;

2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;

3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;

4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Пунктом 10 розділу IV Інструкції передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 виявив бажання служити в Національній поліції України, тому, виконуючи вимоги керівництва, зареєструвався в ЄЦВТМ та пройшов тестування в Центральній атестаційній комісії №5 Національної поліції України на застосування загальних навичок та професійне тестування.

Відповідно до атестаційного листа ОСОБА_1 за результатами атестування позивач на тестуванні на загальні навички отримав 25 балів із 60 можливих та по професійному тестуванню - 30 балів з 60 можливих, всього 55 балів (а.с.105).

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією ( пункт 12 розділу IV Інструкції).

Пунктом 15 Інструкції встановлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків:

1) займаній посаді відповідає;

2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;

3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;

4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з пунктами 20-23 Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.

Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

З дослідженого протоколу Центральної атестаційної комісії №5 апарату Національної поліції України ОП № 15.00003073.0019479 від 10 лютого 2016 року, вбачається, що комісією прийнято рішення, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с.108). Вказаний протокол підписаний: ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11

Як встановлено судом, до персонального складу центральної атестаційної комісії № 5 Національної поліції України входило 5 осіб, з яких 2 - кадрові працівники органів Національної поліції України (ОСОБА_7, ОСОБА_8.) та 3 - представники громадських організацій (ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.), які були присутні під час атестування позивача.

Отже, кількість голосів працівників Національної поліції України у складі центральної атестаційної комісії № 5 Національної поліції України є меншою, ніж кількість голосів представників громадських організацій.

За таких обставин, під час розгляду справи позивача - проведення центральною атестаційною комісією № 5 атестування позивача 10 лютого 2016 року не був дотриманий принцип безсторонності з мотиву дотримання професійної компетентності.

При наданні правової оцінки спірним правовідносинам, суд також враховує, що при атестуванні позивача не були дотримані вимоги пункту 2 розділу І (Загальні положення) Інструкції № 1465, відповідно до якого керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.

На думку суду, висновок Центральної атестаційної комісії №5 апарату Національної поліції України про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді та, як наслідок, про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність не відповідає фактичним обставинам справи, є необґрунтованим та безпідставним з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до змісту атестаційного листа ОСОБА_1 останній охарактеризований безпосереднім керівником виключно з позитивної сторони. На займаній посаді позивач зарекомендував себе дисциплінованим, принциповим у вирішенні службових питань, уміє будувати стосунки з громадянами та колегами по службі, здатний працювати над усуненням особистих недоліків. Користується заслуженим авторитетом та повагою у колег по службі. Прагне до вдосконалення службової діяльності, наділений почуттям особистої відповідальності, стійкістю маральних принципів. Зарекомендував себе з позитивної сторони, висококваліфікованим спеціалістом, умілим організатором, який володіє високим почуттям відповідальності за доручену справу.

Фізично розвинений, у стройовому відношенні підтягнутий. Матеріальну частину табельної вогнепальної зброї та правила її застосування знає. В достатній мірі володіє прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони. Має добру теоретичну підготовку та достатній досвід практичної роботи. Нормативні документи, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ знає і правильно застосовує їх у практичній діяльності. В роботі цілеспрямований. При виконанні службових обов'язків завжди дотримується правил збереження державної та службової таємниці. Постійно працює над підвищенням свого професійного рівня. У службовій діяльності суворо дотримується законності та вимагає цього від підлеглих (а.с.105).

Згідно з висновком прямого керівника - начальника управління захисту економіки у Волинській області Департаменту захисту економіки Національної поліції ОСОБА_12 (розділ II атестаційного листа) - ОСОБА_1 займаній посаді відповідає (а.с. 105( зворот).

За результатами тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) позивач набрав 30 балів із 60 можливих, та за тестом на загальні здібності та навички 25 балів із 60 можливих, всього 55 балів, тобто пройшов мінімальний бар'єр, передбачений пунктом 11 розділу IV Інструкції.

Згідно з пунктом 16 Інструкції № 1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:

1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);

2) показники службової діяльності;

3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;

4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;

5) наявність заохочень;

6) наявність дисциплінарних стягнень;

7) результати тестування;

8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Наведені норми Інструкції свідчать, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі враховуються: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Відповідачі не надали суду матеріалів співбесіди із ОСОБА_1 та не довели, що при прийнятті рішення про невідповідність займаній посаді позивача враховувались обов'язкові критерії визначені пунктом 16 розділу IV Інструкції, і що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач презентував себе як некваліфікований працівник, зокрема, щодо низьких показників хоча б одного із встановлених критеріїв.

Як вбачається з матеріалів справи Центральною атестаційною комісією №5 апарату Національної поліції України при прийнятті рішення стосовно позивача досліджувались: декларація про доходи; послужний список; інформаційна довідка; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" та інформація з відкритих джерел, що є у вільному доступі.

З витягу із послужного списку ОСОБА_1 та довідки від 22.01.2016 року слідує, що за час служби в органах внутрішніх справ позивач мав 22 заохочення та 4 дисциплінарних стягнення, які було знято у встановленому законом порядку. На момент проходження атестації ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень не мав (а.с.93, 153-161).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 брав безпосередню участь у складі сил Антитерористичної операції і є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідченням виданого Міністерством внутрішніх справ України про визнання учасником бойових дій серії МВ №027083 від 06.11.2015 року(а.с.11).

Відповідно до інформаційної довідки ОСОБА_1 від 22.01.2016 року за результатами складання підсумкових заліків зі службової діяльності за 2014-2015 навчальний рік позивач отримав по п'ятибальній системі загальну оцінку "добре" (а.с.93).

За результатами проведеної перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", до ОСОБА_1 заборони, передбачені частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" не застосовуються (а.с.92).

З досліджених у судовому засіданні вищевказаних документів не вбачається, що позивач характеризується негативно чи має низькі показники службової діяльності, навпаки, згідно витягу з послужного списку вбачається, що ОСОБА_1 заохочувався 22 рази, а саме: грошовою винагородою (8 разів); подяками (7 шт.); почесними грамотами (3 шт.); відзнакою МВС України «За відзнаку в службі» ІІ ст.; відзнакою МВС України «За відзнаку в службі» І ст.; відзнакою МВС України - медаллю «За сумлінну службу» ІІІ ст.(а.с.128, 128 зворот).

Суд звертає увагу на те, що на обґрунтування прийнятого Центральною атестаційною комісією №5 апарату Національної поліції України рішення, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, відповідачами, на вимогу суду, не було надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей ОСОБА_1 чи інші дані, які свідчили про неналежний рівень мотивації чи неготовність до змін.

У протоколі Центральної атестаційної комісії №5 апарату Національної поліції України ОП № 15.00003073.0019479 від 10 лютого 2016 року не відображено хід проведення співбесіди з ОСОБА_1 зміст запитань, які ставилися позивачу, та відповіді на них, відсутнє покликання на конкретні матеріали, на підставі яких прийняте зазначене рішення, а також взагалі не зазначено чому прийнято рішення про необхідність звільнення позивача зі служби в поліції, а не про необхідність його переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення Центральної атестаційної комісії №5 Національної поліції України, оформлене протоколом ОП № 15.00003073.0019479 від 10 лютого 2016 року, про те, що ОСОБА_1, займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, не ґрунтується на вимогах Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом міністра внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 року, прийняте атестаційною комісією без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно з пунктом 28 Інструкції керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Разом з тим, суд зазначає, що у Голови Національної поліції України при прийнятті рішення про перебування позивача на займаній посаді (чи його звільнення) виник обов'язок ознайомитись з матеріалами атестування. Проаналізувавши у сукупності такі матеріали, суд не виявив доказів, котрі доводили б, що ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді. Голова Національної поліції України не могла ознайомитись з перебігом співбесіди та оцінити відповіді позивача. Письмові ж матеріали атестування не доводили професійну непридатність ОСОБА_1

Таким чином, наказ про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції є необґрунтованим, тобто виданим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Оскільки, рішення центральної атестаційної комісії № 5 Національної поліції України, оформлене протоколом ОП № 15.00003073.0019479 від 10 лютого 2016 року, про визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, визнане судом протиправним, тому наказ №131 о/с від 29 лютого 2016 року про звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність є протиправним також і підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі належними та допустимими доказами не довели правомірності прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність відповідно до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Згідно наданих статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов слід задовольнити шляхом: визнання протиправним та скасування рішення Центральної атестаційної комісії №5 Національної поліції України, оформлене протоколом ОП № 15.00003073.0019479 від 10 лютого 2016 року; визнання протиправним та скасування наказу Національної поліції України від 29.02.2016 року №131 о/с про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 - заступника начальника відділу управління захисту економіки у Волинській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу управління захисту економіки у Волинській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 09 березня 2016 року.

Згідно з частиною 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 після звільнення працевлаштований не був, однак з 20 квітня 2016 року йому розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до пункту 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці позивача (а.с. 50).

Згідно довідки Луцького міського центру зайнятості № 2213/07-35 від 22.06.2016 року станом на 21.06.2016 року позивачу виплачена допомога по безробіттю у розмірі 1227, 44 грн. (а.с. 212).

З матеріалів справи вбачається, позивач проходив службу в структурному територіальному підрозділі Департаменту захисту економіки НП України (ДЗЕ НП України), що має статус юридичної особи, і грошове забезпечення, а також будь-які інші види забезпечення, йому нараховувалися та виплачувалися саме цим органом.

За таких обставин з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне стягнути з ДЗЕ НП України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09.03.2016 року по 21.06.2016 року.

З довідки про доходи Департаменту захисту економіки Національної поліції України №256 від 16.05.2016 року (а.с.168) слідує, що грошове забезпечення позивача за січень 2016 року становить 6 750,00 грн., лютий 2016 року - 6 750,00 грн., тобто, загальна сума доходу за останні два місяці перед звільненням становить 13 500,00 грн. При цьому, середньоденний заробіток позивача за 1 день складає 225,00 грн. (13 500,00 грн. : 60 календарних днів). Таким чином, грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу з 09.03.2016 року по 21.06.2016 року, всього за 104 календарних днів складає 23 400,00 грн. (225,00 грн. х 104). Оскільки, ОСОБА_1 станом на 21.06.2016 року виплачена допомога по безробіттю у розмірі 1227, 44 грн., то на користь позивача слід стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09.03.2016 року по 21.06.2016 року у розмірі 22 172, 56 грн. (23400-1227, 44 = 22172, 56)

Відповідно до частин другої та третьої статті 256 КАС України виконуються негайно постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу управління захисту економіки у Волинській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 09 березня 2016 року та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6 750,00 грн. (шість тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) слід звернути до негайного виконання.

Керуючись частиною 3 статті 160, статями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про національну поліцію", Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом міністра внутрішніх справ України № 1465 від 17.11.2015 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної атестаційної комісії №5 Національної поліції України, оформлене протоколом ОП № 15.00003073.0019479 від 10 лютого 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 29.02.2016 року №131 о/с про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 - заступника начальника відділу управління захисту економіки у Волинській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу управління захисту економіки у Волинській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 09 березня 2016 року.

Стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 22 172, 56 гривень 00 копійок (двадцять дві тисячі сто сімдесят дві гривні 56 копійок).

Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу управління захисту економіки у Волинській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 09 березня 2016 року та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6 750,00 грн. (шість тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) звернути до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 24 червня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя Т.М. Димарчук

Судді О.А. Лозовський

О. О. Андрусенко