Court ruling № 58636491, 21.06.2016, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

21 червня 2016 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Коротких О.А., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Рівне» (далі - Товариство) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2016 року у справі за позовом Товариства до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство подало до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2016 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На підтвердження наведених у заяві доводів надано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 6 лютого, 2 жовтня 2014 року, 22 січня, 10 березня, 20 травня 2015 року, якими скасовані рішення судів попередніх інстанцій, а справи направленні на новий розгляд до суду першої інстанції, які, на думку Товариства, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини другої статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя-доповідач здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення того, що заяву подано без додержання вимог статей 239 та 2391 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Заява Товариства не відповідає вимогам статей 239 та 2391 КАС з таких підстав.

За правилами пункту 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 239 у заяві про перегляд судових рішень зазначаються обґрунтування підстав для перегляду судових рішень, передбачених статтею 237 цього Кодексу.

Проте у своїй заяві, зазначаючи про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, Товариство фактично зазначає що рішення суду апеляційної інстанції є незаконним та необґрунтованим, судом не вжиті всі заходи для встановлення обставин, що мають значення для вирішення спору. Отже, вказує на підстави, передбачені статтею 227 КАС щодо перегляду справи в касаційному провадженні.

Однак, за змістом заяви, ставиться питання щодо реальності здійснення господарських операцій, тобто неправильного застосування норм матеріального права.

За таких обставин заява Товариства про перегляд судового рішення потребує уточнення підстав для подання заяви та їх належного обґрунтування, долучення копій різних за змістом судових рішень на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права та документ про сплату судового збору.

Відповідно до вимог частини другої статті 2392 КАС України заяву слід залишити без руху та надати Товариству строк для усунення її недоліків до 14 липня 2016 року.

Заяву буде повернуто заявнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 2392 КАС України).

Керуючись статтями 239, 2391 , 2392 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Рівне» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2016 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків заяви до 14 липня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України О.А. Коротких