Дубровицький районний суд Рівненської області
м. Дубровиця, вул. Воробинська, 22, 34100, (03658) 2-02-95
Справа №2-563/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 грудня 2010 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Сидоренко З.С.,
за участю секретаря Пінчук О.М.,
розглянувши на попередньому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
в с т а н о в и в:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом та просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, а у разі продовження навчання до 23-х років.
Свої вимоги мотивує тим, що вона перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого у них є діти: син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач не дбає про матеріальне становище дітей, зароблені кошти витрачає на власні потреби. Вона змушена самостійно забезпечувати дітей усім необхідним, однак її коштів на все не вистачає.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.
Відповідач в судове засідання не з'явився. В своїй заяві просить справу розглянути без його участі, позов визнає.
Вислухавши позивачку, дослідивши докази по справі, суд позов задовольняє з наступних підстав.
З копії актових записів про народження №24 від 17.10.2005 року та №25 від 17.10.2005 року (а.с.4, 5) вбачається, що батьком дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є відповідач ОСОБА_2.
Згідно довідки №491 від 10.03.2010 року виданої виконкомом Висоцької сільської ради (а.с.8) діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувають на утриманні ОСОБА_1.
Беручи до уваги те, що батьки зобовязані утримувати своїх неповнолітніх дітей з відповідача на користь позивачки слід стягувати аліменти.
Керуючись ст.ст.84, 180-183, 191 Сімейного кодексу України ст.ст.10, 60, 212, 215, 292, 294, 367 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 14.05.2010 року і до досягнення дітьми повноліття, а у разі продовження ними навчання до 23-х років.,
На підставі п.18 ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 51 грн. (п'ятдесят одна гривня) на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету р/р31212259700128, МФО 833017, код ЗКПО23309415 ГУДКУ в Рівненській області 120 грн. (сто двадцять гривень) судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Дубровицьким районним судом Рівненської області.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя:
The court decision No. 58590809, Dubrovytsia District Court of Rivne Oblast was adopted on 15.12.2010. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 2-563/10. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: