Court ruling № 58416461, 15.06.2016, Zaporizhzhia Regional Court of Appeal

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 332/4931/15 Головуючий у 1 інстанції: Марченко Н.В.

Провадження № 22-ц/778/2361/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Дзярука М.П.,

Суддів: Крилової О.В.,

ОСОБА_2,

за участі секретаря: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2016 року у справі за клопотанням Публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ПАТ «Сбербанк Росії» звернулося до суд з клопотанням до ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду.

ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» звернулося до суду з клопотанням про зупинення розгляду справи з підстав подання 29.01.2016 року ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» до Арбітражного суду Ростовської області позову про визнання недійсним п. 5.4 договору поруки № 5410/452/731/п-5 від 27.05.2010 року, за яким ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» став поручителем перед ПАТ «Сбербанк Росії» щодо виконання зобовязань ТОВ «Ростовська вугільна компанія», саме за яких підстав й проводиться стягнення по справі.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2016 року клопотання задоволено. Провадження по справі № 332/4931/15-ц, провадження № 2-к/332/1/16 зупинено до набрання законної чинності рішення Арбітражного суду Ростовської області справи № А53-2034/16.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду ПАТ «Сбербанк Росії» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість, незаконність, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» про зупинення розгляду справи відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержання вимог закону.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Відповідно до розяснень п.33 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 2 від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції визначаючи наявність передбачених статтею201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обовязковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, що рішення Арбітражного суду Ростовської області Російської Федерації від 23 червня 2014 року про стягнення з ПАТ « ЗМК Запоріжсталь» на користь ПАТ « Сбербанк Росії» прийнято з урахуванням договору поруки № 5410/452/731/п-5 від 27.05 .2010 року, за яким ПАТ « ЗМК Запоріжсталь» став поручителем виконання зобовязань ТОВ «Ростовська вугільна компанія» перед ПАТ « Сбербанк Росії».

ПАТ « ЗМК Запоріжсталь» поданий позов про визнання недійсним п.5.4 вищезазначеного договору поруки, за яким 23.06.2014 року Арбітражним судом Ростовської області прийнято рішення про стягнення з ВАТ « ЗМК Запоріжсталь на користь ПАТ « Сбербанк Росії» грошових коштів. Позов прийнятий Арбітражним судом Ростовської області до провадження, що підтверджується копією ухвали від 21.03.2016 року, справа № А 53-2034/16.

Судом також установлено , що ПАТ «Сбербанк Росії» не надало згідно до п.4 ч.3 ст.394 ЦПК України документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню, оскільки на його користь за рішенням Арбітражного суду Ростовської області від 09 червня 2014 року вищевказана заборгованість стягнута в солідарному порядку з кількох боржників, з якими ПАТ «Сбербанк Росії» вирішує питання виконання кредитних зобовязань / т.2 а.с.96-150 /, що підлягає врахуванню згідно розяснень п.12 постанови Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року „Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України, де зазначено, що за наявності даних про сплату боргу після постановлення рішення іноземного суду (арбітражу) суд може вирішити клопотання з урахуванням сплаченого. Якщо борг сплачено повністю, а стягувач не відмовляється від клопотання, воно залишається без задоволення. Про дані обставини стягувачем нічого не зазначено.

Судом першої інстанції встановлено, що предметом розгляду спору в іншій справі є умови договору поруки та їх зміна може вплинути та змінити умови стягнення за рішення Арбітражного суду Ростовської області від 23.06.2014 року.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, а в основному зводяться до тлумачення норм закону.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, на підставі п. 4 ч. 1 ст.201 ЦПК України, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість продовження розгляду вказаної цивільної справи до розгляду Арбітражним судом Ростовської області справи № 53-2034/16 за позовом ПАТ» ЗМК « Запоріжсталь» до ПАТ « Сбербанк Росії» про визнання недійсним пункту договору поруки.

Керуючись ст.ст. 303,307,312-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» відхилити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: