№ 58405523, 17.06.2016, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/2033/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Гаврилюк І.С.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1, (за ордером та договором),

представника відповідача ОСОБА_2, (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 управління Державної міграційної служби України в Одеській області, ОСОБА_4 управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_4 управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Одеській області від 10 травня 2012 року про скасування рішення ГУМВС (УМВС) України в Одеській області від 20.06.2008 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_3 та про зобовязання ОСОБА_4 управління Державної міграційної служби України в Одеській області видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, 28.04.2016 року (17.05.2016 року уточнений адміністративний позов), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 управління Державної міграційної служби України в Одеській області, ОСОБА_4 управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_4 управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Одеській області від 10 травня 2012 року про скасування рішення ГУМВС (УМВС) України в Одеській області від 20.06.2008 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_3 та про зобовязання ОСОБА_4 управління Державної міграційної служби України в Одеській області видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в позові зазначив, що він ІНФОРМАЦІЯ_1, народився у м. Виборг Ленінградської області та набув громадянство Російської Федерації з народження до 2008 року. Його дід - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, - громадянин України, який народився в с. Грушино Хорольського району Полтавської області та мешкав там до 1952 року. Зазначені обставини встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, Хорольського районного суду Полтавської області від 10.04.2008 року по справі № 2-о-35/08. 24 квітня 2008 року, позивачем подано до ГУМВС України в Одеській області заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, в порядку, встановленому п. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України». 20 червня 2008 року ГУМВС було прийнято рішення, яким встановлено оформити позивачу громадянство за територіальним походженням. Також позивачем було підписано зобов'язання перед Україною протягом двох років припинити громадянство ОСОБА_6 та подати документ про припинення громадянства або подати декларацію про відмову від громадянства ОСОБА_6 та повернути національний паспорт громадянина ОСОБА_6 до уповноваженого органу цієї держави. 02 грудня 2008 року позивачем отримано тимчасове посвідчення громадянина №006400. 16 грудня 2008 року позивачем було направлено до уповноваженого органу РФ з питань громадянства декларацію про припинення громадянина ОСОБА_6 разом з оригіналом паспорта громадянина ОСОБА_6 про що складено поштовий опис. Зазначений опис відправлення, як доказ виконання зобов'язання про припинення громадянства, був направлений 17.12.2008 року до ГУМВС (УМВС) України в Одеській області. 22.01.2016 року позивач звернувся до ОСОБА_4 управління Державної міграційної служби України в Одеській області з проханням отримати паспорт, але відповіді не отримав. На адвокатський запит 08.03.2016 року позивач дізнався, що 10 травня 2012 року Рішення ГУМВС (УМВС) України в Одеській області від 20.06.2008 року було скасовано на підставі подання інспектора ВГІРФО ГУ МВС України в Одеській області від 10.05.2012 року, у звязку з невиконанням зобовязання щодо припинення громадянства ОСОБА_6. Позивач вважає Рішення ГУМВС (УМВС) України в Одеській області від 10.05.2012 року «про скасування Рішення ГУМВС (УМВС) України в Одеській області від 20.06.2008 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Позивач посилаючись на приписи Закону України «Про громадянство України» Порядок провадження за заявами з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 2015 зазначив, що відповідачем не надано жодних доказів до подання, які б свідчили про наявність обставин, передбачених положеннями ст.21 Закону № 2235-ІІІ, та були б підставою для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх повністю з підстав, зазначених в уточненій позовній заяві.

10 червня 2016 року від представника відповідача - ОСОБА_4 управління Державної міграційної служби України в Одеській області, надійшли до суду заперечення на адміністративний позов, де зазначено, що ГУ ДМС України в Одеській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. 02.11.2008 року ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області було прийняте рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_3 відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України». 02.11.2008 року ОСОБА_3 був документований тимчасовим посвідченням громадянина України серії ОТ №006400 терміном дії до 20.06.2010 року. Згідно із довідкою ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області щодо наявність підстав для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням громадянин України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець Російської Федерації, набув громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, а саме: не виконав подане відповідно до ч. 5, ст. 8 Закону України «Про громадянство України», зобовязання припинити іноземне громадянство протягом двох років з моменту набуття громадянства України з незалежних від особи причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства немає.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову.

Представник відповідача ОСОБА_4 управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Одеській області в судове засідання не зявився. 01.06.2016 року до суду від представника відповідача за довіреністю, ОСОБА_7, надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився у м. Виборг Ленінградської області та набув громадянство Російської Федерації з народження, що підтверджено паспортом (а.с.8).

ОСОБА_8, народився в 1916 року с. Грушино Хорольського району Полтавської області Україна, та мешкав там до 1952 року.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 10.04.2008 року по справі № 2-о-35/08 (надрало чинності з 21.04.2008 року) встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_8, а саме, що ОСОБА_3 є рідним онуком ОСОБА_8 (а.с. 77).

Приписами ст. 1 Закону України «Про громадянство України», визначено, що громадянство України, це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Пунктом п ч.1 ст. 6 Закону України «Про громадянство України», передбачено, що громадянство України набувається: за територіальним походженням.

Згідно ч.1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України" ( 1543-12 ), або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу ІНФОРМАЦІЯ_4, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

24.04.2008 року, ОСОБА_3, у звязку з бажанням постійно проживати на Україні та отримати громадянство подав до ГУПВС (УМВС) України в Одеській області заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, де посилаючись на ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» просив оформити набуття громадянства України (а.с. 70-71).

20.06.2008року, ГУМВС України в Одеській області було прийнято рішення про оформлення ОСОБА_3, набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» (а.с. 71).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про громадянство України», зобов'язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.

24 квітня 2008 року позивачем підписано зобов'язання протягом 2 років з моменту набуття громадянства України припинити громадянство ОСОБА_6 та подати до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України документ про припинення громадянства ОСОБА_6, а у разі неотримання з незалежних причин документ про припинення громадянства ОСОБА_6, подати декларацію про відмову від громадянства ОСОБА_6 та повернути національний паспорт громадянина ОСОБА_6 до уповноваженого органу цієї держави (а.с. 72).

02 грудня 2008 року позивачем отримано тимчасове посвідчення громадянина України №006400 (а.с. 7).

З адміністративного позову вбачається, що позивач у звязку з неможливістю отримати довідку про припинення громадянства ОСОБА_6 16.12.2008 року, направив до уповноваженого органу РФ з питань громадянства декларацію про припинення громадянина ОСОБА_6 та оригінал паспорта громадянина ОСОБА_6.

Опис про відправлення до уповноваженого органу РФ з питань громадянства декларацію про припинення громадянина ОСОБА_6 та оригінал паспорта громадянина ОСОБА_6, направлений позивачем 17.12.2008 року до відділу ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 44, що підтверджено описом з відміткою пошти про направлення (а.с. 31).

Також судом встановлено, що ОСОБА_3, виписана ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області 09.07.2008 року довідка про реєстрацію особи громадянином України № 309403 (а.с. 81). Згідно розписки (а.с.80) ОСОБА_3, отримав довідку про реєстрацію його громадянином України, однак як встановлено в судовому засіданні з дослідженої особової справи позивача, оригінал довідки про реєстрацію ОСОБА_3, громадянином України № 309403 наявний в ОСОБА_4 управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

З досліджених в судовому засіданні належних доказів, а саме оригіналу опису з відміткою пошти від 17.12.2008 року про направлення до відділу ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області опису про відправлення до уповноваженого органу РФ з питань громадянства декларацію про припинення громадянина ОСОБА_6 та оригінал паспорта громадянина ОСОБА_6, вбачається, що позивачем в 2008 році виконано зобовязання про припинення іноземного громадянства, а отже у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття ОСОБА_4 управлінням Міністерства Внутрішніх Справ України в Одеській області 10 травня 2012 року рішення про скасування рішення ГУМВС (УМВС) України в Одеській області від 20.06.2008 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_3.

Рішення суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено та мають бути виправдані необхідністю досягнення важливих цілей.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасувати рішення ОСОБА_4 управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Одеській області від 10 травня 2012 року про скасування рішення ГУМВС (УМВС) України в Одеській області від 20.06.2008 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягає задоволенню.

В адміністративному позові позивач заявив вимогу про зобовязання ОСОБА_4 управління Державної міграційної служби України в Одеській області видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України.

Відповідно до п.1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до п. 5.1 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13.04.2012 року № 320 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 липня 2012 року за № 1089/21401), іноземці та особи без громадянства, які набули громадянства України відповідно до законодавства України, отримують паспорти на підставі довідки про реєстрацію громадянином України, виданої територіальним органом.

Для оформлення паспорта особа подає документи передбачені приписами п.1.3 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України.

Однак з досліджених доказів вбачається, що позивач не дотримався приписів Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України та до ОСОБА_4 управління Державної міграційної служби України в Одеській області не надходили документи позивача для оформлення та отримання паспорта громадянина України та ОСОБА_4 управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області не були порушені права позивача.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов в частині зобовязання ОСОБА_4 управління Державної міграційної служби України в Одеській області видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України не підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), та згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69-71, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_4 управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Одеській області від 10 травня 2012 року про скасування рішення ГУМВС (УМВС) України в Одеській області від 20.06.2008 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_3.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 17.06.2016 року.

Суддя Вовченко O.A.