Court ruling № 58382339, 30.05.2016, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25353/16-ц

У Х В А Л А

30 травня 2016 року суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації,-

В С Т А Н О В И В:

26.05.2016 до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Згідно з частиною 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами Цивільного процесуального законодавства, позовна заява, по формі та змісту повинна відповідати ст. ст. 119, 120 цього Кодексу.

Зокрема, п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

У частині 4 статті 119 зазначено, що позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи визначено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

При цьому належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК України) (п. 12 Постанови № 9 від 27.02.2009 Пленуму Верховного суду України).

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Відтак позивачем не залучено до участі у розгляді справи власника веб-сайта, на якому було розміщено інформацію, яка на думку позивача є недостовірною.

Тому, позивачу необхідно уточнити коло відповідачів з урахуванням наведених норм та дотримуючись п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, де зазначено, що позовна заява повинна містити: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі та надати суду уточнену позовну заяву з урахуванням кількості учасників розгляду.

Разом з тим описова частина позову, як і прохальна не містить інформації, яку позивач просить визнати недостовірною, а лише робиться загальне посилання наступного змісту: «ОСОБА_2 було зроблено заяву (7:03 хвилина запису) згідно з якою ОСОБА_1 здійснював тиск на відповідача з метою призначення людей на керівні посади державних підприємств…», а тому позивачу необхідно чітко викласти опис позовних вимог зазначивши зміст заяви ОСОБА_2, яка була зроблена 03.02.2016 р. під час прес-конференії.

Зміст позовних вимог (п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України) - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду, тому це має суттєве значення при розгляді справи, і відповідно вимагає чітко визначеного формулювання, чого не дотримано позивачем у заяві, а зазначено лише, що недостовірна інформація, має бути поширена шляхом розміщення на веб-сайті оголошення резолютивної частини рішення у цій справі, разом з тим не конкретизує, якої саме інформації та ким. Запропонований позивачем текст спростування має бути представлений суду та враховуватися при постановленні судового рішення.

Таким чином, приходжу до висновку, що такі обставини є перешкодою для відкриття провадження у цивільній справі.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху, про що повідомляється позивач і йому надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 (п'яти) днів з дня отримання ним ухвали.

У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації- залишити без руху, надавши позивачу та представнику позивача термін для усунення зазначених недоліків, що не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.О. Матійчук