Court ruling № 58366993, 14.06.2016, Chernihiv Regional Court of Appeal

Справа № 729/590/16-к Головуючий у І інстанції Булига Н. О. Провадження № 11-сс/795/174/2016 Категорія - санкція Доповідач Демченко О. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів Акуленко С.О., Рудомьотової С.Г.,

при секретарі Полєно Ю.В.

за участю прокурора Шостак О.М.,

захисника адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Бобровицького районного суду м. Чернігова від 06 червня 2016 року,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Бобровицького районного суду м. Чернігова від 06 червня 2016 року задоволено клопотання слідчого СВ Бобровицького ВП Ніжинського ВП Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 29 000 (двадцяти дев'яти тисяч) гривень щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

31.12.2014 року Бобровицьким районним судом Чернігівської області за ч.2 ст. 289 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки, відповідно до ст.75 КК України, -

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, який відповідно відносяться до тяжкого злочину і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Враховуючи особу підозрюваного, який раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, крім того, злочини вчинив в період іспитового строку, та є ризик того, що підозрюваний може перешкоджати повному і обєктивному розслідуванню в даному кримінальному провадженні, він не працює та не має засобів до існування. Крім того, прокурором доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України та не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Адвокат підозрюваного не погоджуючись з ухвалою слідчого судді подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладення обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. Вважає, що висновки місцевого суду не відповідають фактичним обставинам та звертає увагу на той факт, що його підзахисний на момент затримання проходив військову службу в зоні АТО.

В засідання апеляційного суду захисник підтримав свою апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених.

Заслухавши доповідача, позицію захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав апеляційну скаргу необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню, а ухвалу слідчого судді просив залишити без змін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення. Таке рішення суду обґрунтовує наступним чином.

Мета застосування запобіжних заходів передбачена ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

З положення ст. 178 КПК України та розяснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у постанові 25 квітня 2003 року №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», слідує, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд зобовязаний також оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, репутацію підозрюваного, наявність судимостей, спосіб життя, поведінку під час провадження у справі; дослідити відомості, що вказують на існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що підозрюваний перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обовязків та не займатиметься злочинною діяльністю.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, що підтверджується протоколами огляду місця події від 08.06.2015 року та 10.07.2015 року, протоколами проведення слідчого експерименту від 25.06.2015 року та від 15.07.2015 року, протоколами допиту потерпілих та самого підозрюваного.

Колегія суддів знаходить, що слідчим суддею встановлено наявність ризику того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення і що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів можуть не забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Крім того, зі змісту апеляційної скарги не встановлено жодних переконливих доводів адвоката, якими останній обґрунтовує свою точку зору щодо можливості застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт. А участь в антитерористичній операції не може служити достатньою гарантією належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування та судового розгляду справи, а навпаки ставить під сумнів виконання покладених обов'язків і, в першу чергу, не здійснювати виїзд за місце проживання. Про що також свідчить переховування від органів досудового розслідування та оголошення 20.08.2015 року підозрюваного в розшук

Задовольняючи клопотання про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя цілком вірно з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу дійшов до висновку про необхідність застосування до нього саме такого запобіжного заходу. При цьому, в повній мірі були дотримані вимоги ст.178 та ст. 194 КПК України, врахувавши вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальних правопорушеннях, вік підозрюваного, відсутність постійного місця роботи чи будь-яких засобів до існування, наявність судимості за аналогічний злочин, наявність ризику, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, та інші обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Окрім цього, слідчий суддя цілком обґрунтовано врахував і те, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному випадку є найбільш доцільним, а інші запобіжні заходи, з урахуванням вище вказаних підстав, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та уникнути ризиків, вказаних у ст.177 КПК України.

Обираючи підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом розглянута можливість застосування застави щодо особи, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків, а визначена застава призначена забезпечити належну процесуальну поведінку особи. Відтак, відсутні підстави твердити про залишення поза увагою можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. А така підозра, як уже зазначалося вище, є достатньо обґрунтованою.

За таких обставин у слідчого судді не було підстав вважати, що застосування більш мяких, ніж взяття під варту, запобіжних заходів може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому обраний запобіжний захід є обґрунтованим і з ним погоджується апеляційний суд.

З огляду на це, передбачених законом підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду немає.

Істотних порушень норм кримінального процесуального закону при розгляді справи в суді, які були б підставою для скасування ухваленого судового рішення не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Бобровицького районного суду м. Чернігова від 06 червня 2016 року про задоволення клопотання слідчого СВ Бобровицького ВП Ніжинського ВП Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

С.О.ОСОБА_4 ОСОБА_5Рудомьотова