Court ruling № 58326575, 15.06.2016, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

15 червня 2016 року м. Київ № 826/9093/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченко І.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом

Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до

Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

про

стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з позовом до ПАТ "Центренерго" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3 715 166,49грн.

Разом з позовними вимогами позивач заявив клопотання щодо відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на те, що кошти, які передбачені кошторисом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на 2016 рік на сплату судового збору ще не надійшли на рахунки позивача.

Дослідивши наявні в матеріалах позовної заяви докази, оцінивши обставини, якими обґрунтовується заявлене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення позивачу сплату судового збору, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Позивачем не надано до суду жодних доказів відсутності у нього можливості сплатити судовий збір у встановленому Законом України «Про судовий збір».

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про судовий збір» передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, законодавцем не встановлено підстав для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати державними органами, у випадку посилання таких органів на відсутність видатків та коштів на рахунках. Суд не вправі підміняти органи законодавчої влади та вводити додаткові підстави для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положення даної норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантією принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Згідно із положеннями частини першої статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Оскільки, Закон України «Про судовий збір» в чинній редакції, положень щодо відстрочення сплати чи звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору не містить, а обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку, що клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач не позбавлений можливості звертатись до відповідних органів із клопотанням про додаткове фінансування на оплату судового збору.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.10.2015 №К/800/41415/15, від 06.11.2015 №К/800/43652/15 та від 25.11.2015 №К/800/46125/15.

Керуючись положеннями статей 88, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Київському міському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.М. Погрібніченко