Court ruling № 58284918, 06.06.2016, Lviv Regional Court of Appeal

Справа № 463/550/15 Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Г.І.

Провадження № 22-ц/783/979/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: 34

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Монастирецького Д.І.,

суддів: Кабаля І.І., Копняк С.М.,

секретаря Юзефович Ю.І.,

з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 01 грудня 2015 року у справі за заявою про відстрочку виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 30 вересня 2015 року у справі № 463/550/15-ц за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, -

в с т а н о в и л а:

11 листопада 2015 року ОСОБА_4 звернулася в суд із заявою про розстрочку виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 30 вересня 2015 року. Свою заяву мотивує тим, що у неї склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме відсутність коштів, що повязано з тимчасовою непрацездатністю та непостійними доходами. Зазначає, що в період з 22 жовтня 2013 року по 20 липня 2014 року отримувала допомогу по безробіттю. Крім того, вона самостійно виховує та утримує дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 На підставі ст. 373 ЦПК України просить розстрочити виконання рішення суду відповідно до графіку зазначеному у заяві.

Оскаржуваною ухвалою в задоволенні заяви відмовлено.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_4, вважає її незаконною і необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у звязку із неповнотою встановлення обставин, які мають значення для справи і неправильністю дослідження та оцінки доказів, порушенням норм матеріального права. Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд вказує на те, що обставини, на які вона посилається в обґрунтування заяви є безпідставними та не підпадають під вимоги ст. 373 ЦПК України. Вказана стаття не визначає вичерпний перелік підстав для розстрочки виконання рішення, однак судом не надано належної оцінки вказаним обставинам, а відтак висновки суду є помилковими. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити її заяву про розстрочку виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 30 вересня 2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обовязків має право на справедливий судовий розгляд.

Складовою справедливого судового розгляду згідно даної Конвенції та практики Європейського суду з прав людини є своєчасне та повне виконання судових рішень, з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими для виконання на всій території України.

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 14 ЦПК України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу порядку виконання.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 30 вересня 2015 року позов про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) 19959 (девятнадцять тисяч девятсот пятдесят девять) грн. 80 (вісімдесят) коп. матеріальної шкоди.

Позов про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 на кожного по 500 (пятсот) грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати по справі в розмірі 3143 (три тисячі сорок три) грн. 60 (шістдесят) коп.

Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та відповідно до ч. 1 ст. 223, ч. 1 ст. 294 ЦПК України набрало законної сили 04 листопада 2015 року (а.с. 101, 102).

За даним рішенням видано виконавчий документ (а.с. 100).

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про розстрочку виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 30 вересня 2015 року у справі № 463/550/15-ц за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, - суд першої інстанції вірно послався на те, що обставини на які посилається відповідачка в обґрунтування розстрочки виконання рішення суду є безпідставними та не підпадають під вимоги статті 373 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду, оскільки ст. 373 ЦПК України передбачає заходи, спрямовані на безумовне виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заявницею не наведено у заяві про розстрочку виконання рішення суду обставин, які мають характер особливих або виняткових, не надано жодних доказів на підтвердження складного збігу обставин чи наявності такого майнового стану, який би давав підстави для розстрочки виконання рішення суду відповідно до ст. 373 ЦПК України.

Згідно зі ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та розстрочку виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що районним судом не надано належної оцінки обставинам, що вона тимчасово не працює, постійних доходів не має, до 20.07.2014 року отримувала допомогу по безробіттю, крім того самостійно виховує та утримує дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а відтак висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі є помилковими, - не є підтвердженням обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) в розумінні ст. 373 ЦПК України, тому не заслуговують на увагу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, є правильною по суті, відповідає вимогам ст. ст. 209-210 ЦПК України, підстави для її скасування - відсутні.

Відповідно до вимог ст. 312 ч. 1 п. 1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч. 1 п. 1, 313, 314 ч. 1 п. 4, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 01 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Монастирецький Д.І.

Судді: Кабаль І.І.

ОСОБА_6