№ 58182142, 06.06.2016, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 червня 2016 року № 826/15987/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім «Мідас Люкс» Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім «Мідас Люкс» з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

В позовній заяві позивач просить суд:

«Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення по формі «С» від 31 березня 2015 року № 0002082204 видане ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві за платежем штрафні (фінансові) санкції на суму 40088,98грн.)

Визнати незаконними і протиправними дії посадових осіб ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, що виписали і підписали вищевказане податкове повідомлення-рішення.»

Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що позивачем не було допущено порушень вимог законодавства щодо обігу готівки, оскільки кошти з каси видавалися за видатковими касовими ордерами не за повернутий товар, а в якості надмірно отриманих.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечення проти позовних вимог не надав.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Торговий Дім Мідас Люкс» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт перевірки від 05.03.2015 №231/26-54-22-4/33783249 (далі - акт перевірки).

Акт перевірки містить посилання на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.03.2015 №0002082204 про застосування до позивача, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та абзацу 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 40 088,98грн.

Прийняття зазначеного рішення мотивовано наступними обставинами, встановленими перевіркою.

Так, акт перевірки містить посилання на те, що при перевірці касової книги підприємства встановлено, що в період з 01.01.2013 по 31.12.2013 у касі підприємства проводились розрахункові операції, видача готівкових коштів фізичним особам за повернутий товар або здійснювалась видача готівкових коштів за надмірно сплачений товар з оформленням відповідних видаткових касових ордерів, без застосування реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 10 532,14грн.

В акті перевірки зазначено, що :

1) 15.05.2013 року було здійснено розрахункову операцію в готівковій формі на суму 2251,68грн. (видатковий касовий ордер від 15.05.2013 року №1256);

2) 29.05.2013 року було здійснено розрахункову операцію в готівковій формі на суму 328,58грн. (видатковий касовий ордер від 29.05.2013 року №1258);

3)з 29.05.2013 по 22.1 1.2013 були здійснені розрахункові операції в готівковій формі на загальну суму 7 951,88грн. (видатковий касовий ордер від 29.05.2013 №1259 на суму 170,48грн.; видатковий касовий ордер від 01.08.2013 №1267 на суму 654,37грн.; видатковий касовий ордер від 01.08.2013 №1268 на суму 1176,5грн.; видатковий касовий ордер від 01.08.2013 №1269 на суму 1984,00грн.; видатковий касовий ордер від 29.08.2013 №1277 на суму 2386,78грн.; видатковий касовий ордер від 15.10.2013 №1284 на суму 1224,00грн.; видатковий касовий ордер від 22.11.2013 №1289 на суму 168,55грн.; видатковий касовий ордер від 22.11.2013 №1290 на суму 187,20грн.).

Позивачем було надано суду вищезазначені документи, які містять визначення «надмірно сплачені кошти» в якості підстави видачі сум з каси підприємства.

Відповідачем, всупереч приписів частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано доказів щодо наявності інших підстав для видачі позивачем коштів.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в редакції, яка була чинною на момент отримання коштів, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Тобто, повернення передплати за непроданий товар може здійснюватись підприємством і за адресою офісу через касу підприємства з оформленням видаткових касових ордерів. Статтею 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності та юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відособленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції з купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до п. 1 ст. 3 даного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток , платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пункт 2 тієї ж статті 3 зобов'язує суб'єкта підприємницької діяльності видавати особі, яка отримує та повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Стаття 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" містить визначення розрахункової операції - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

З обставин справи випливає, що позивачем за місцем реалізації товарів видача готівкових коштів за повернутий товар не здійснювалася.

Відповідно до п. 3.1 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 N 637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Пунктом 3.5 Положення № 637 визначено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Як встановлено п. 3.7 Положення № 637, приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

За таких обставин повернення готівкових коштів згідно згадуваних видаткових касових ордерів не є видачею готівкових коштів за повернутий покупцем товар, у розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

При цьому суд враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в постановах від 31 січня 2011 р.№К-33187/10 та від 12 травня 2011 р.№ К/9991/6011/11.

Крім того, суд враховує наступне.

Відповідно до приписів абзацу 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», на підставі якого позивача було притягнуто до відповідальності, відповідальність передбачено за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Пунктом 1.2 Положення № 637 визначено, що оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, КОРО.

Натомість відповідача притягнуто до відповідальності за витрачання коштів, при цьому до каси підприємства суми не надходили, а видавалися. Отже, у випадку застосування абзацу третього вищезазначеного Указу базисом розрахунку (сумою надходження коштів) має бути від'ємна сума, що унеможливлює застосування штрафних санкцій за правовою нормою, визначеною в оскаржуваному повідомленні - рішенні в якості підстави для застосування санкцій.

З огляду на вищезазначене суд доходить висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваного повідомлення - рішення. При цьому вимоги про визнання протиправними дій задоволенню не підлягають з огляду на те, що судом не встановлено обставини вчинення будь - яких протиправних дій з боку співробітників відповідача.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Мідас Люкс» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31 березня 2015 року № 0002082204.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Мідас Люкс» за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя І.О. Іщук