Decision № 58128595, 03.06.2016, Commercial Court of Volyn Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 травня 2016 р. Справа № 903/295/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси", м. Ківерці

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 5399,70грн.

Суддя Шум М.С.

Представники сторін:

від позивача: Поетова А.С., довір. №848 від 24.12.2014р.

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 5399,70 грн. в тому числі: 2 768,63 грн. заборгованості поставлений згідно договору поставки №579/Л-15 від 24.07.2015р. товар в асортименті, 1068,22 грн. - пені, 879,39 грн. штрафу, а також 683,46 грн. - 30% річних, нарахованих за прострочку оплати отриманого відповідачем товару.

Ухвалою суду 04.05.2016р. розгляд справи було призначено на 31.05.2016р. на 10:00 та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

26.05.2016р. на адресу суду від позивача надійшли витребувані судом документи.

30.05.2016р. на адресу суду від відповідача надійшли пояснення, в яких відповідач погоджується із заявленими позовними вимогами та просить суд розглянути справу по суті без її присутності.

Також в поясненнях відповідач просить суд розстрочити суму заборгованості та штрафних санкцій у зв'язку з тяжким фінансовим станом.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання про розстрочку, оскільки відповідачем не доведено факт тяжкого фінансового стану та не надано доказів в підтвердження тяжкого фінансового стану.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив:

24 липня 2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (постачальник по договору) та фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець по договору) укладено договір поставки товару в асортименті (алкогольні напої, слабоалкогольні напої, безалкогольні напої, тютюнові вироби та інша продукція, що є в наявності у Постачальника).

На виконання умов договору позивач 30.07.2015р. поставив відповідачу товар на загальну суму 5196,99 грн., що підтверджується видатковою накладною №МР 00068283 від 30.07.2015р. Факт отримання товару підтверджується підписом відповідача на видатковій накладній.

Відповідач повернув товар на суму 798,36 грн., що підтверджується накладною на повернення від покупця №МР-00003827 від 29.09.2015р.

Пунктом 2.3 договору сторони передбачили, що розрахунки за отриману продукцію здійснюються протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Однак, як зазначає позивач, відповідач здійснив лише часткову оплату товару та на день судового засідання заборгованість становить 2768,63 грн., що підтверджується поясненнями відповідача (а.с.26).

В пункті 2.10 договору сторони зазначили, що вся зворотна тара повинна бути повернена покупцем продавцю в термін не більше 14 днів з дня отримання продукції, а п.3.10 визначили, що в разі неповернення покупцем зворотної тари на протязі 14 днів, продавець має право вимагати покупця сплатити на користь продавця заставну вартість тари та податок на додану вартість.

Оскільки відповідач визнає наявність боргу, вимогу позивача про стягнення заборгованості в сумі 2 768,63 суд задовольняє як обґрунтовану.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.2 Договору сторони передбачили, що відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а за прострочку оплати понад 30 календарних днів (п.6.4 - Договору) сплачує штраф в розмірі 20% від суми заборгованості.

Згідно розрахунку позивача ним нараховано пеню із врахуванням подвійної облікової ставки НБУ в сумі 1069,22 грн. за період прострочення, що відповідає положенню ч.6 ст.232 ГК України, а також 20% штрафу від суми неоплаченого товару - 4396,99 грн., що становить 879,39грн., що також відповідає умовам Договору.

Крім того, пунктом 11.5 Договору сторони визначили, що у разі прострочення виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику за неправомірне користування чужими коштами 30 % річних від суми заборгованості

Розрахунок наведений в позовній заяві, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений відповідачем, а тому нарахована сума 30% річних - 683,46 грн. підлягає стягненню.

Враховуючи вищевикладене, стягненню підлягає 5399,70 грн. в тому числі: 2768,63 грн. заборгованості, 1068,22 грн. - пені, 879,39 грн. штрафу, а також 683,46 грн. - 30% річних.

Оскільки розгляд справи в суді доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору пропорційно до суми задоволених вимог в сумі 1 378 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (43024, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (45200, Волинська обл., м. Луцьк, вул. 8 Березня, 1, код 35184264) 5399,70 грн. в тому числі: 2768,63 грн. заборгованості, 1068,22 грн. - пені, 879,39 грн. штрафу та 683,46 грн. - 30% річних, а також витрат по судовому збору в сумі 1378 грн.

Повний текст рішення

складено 03.06.2016

Суддя М. С. Шум