Court ruling № 58114997, 01.06.2016, Khortytskyi District Court of Zaporizhzhia City

01.06.2016 ЄУН № 337/179/15-ц

Провадження № 2/337/261/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Бредуна Д.С., при секретарі Медвідь Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, про розстрочення виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 01 червня 2016 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 462086,74 гривень, а також вирішено питання про відшкодування судових витрат.

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 60 місяців (5 років), шляхом стягнення щомісячних рівних платежів по 7701,44 гривень. В обґрунтування клопотання посилались на обвал курсу національної валюти, а також, що їх розмір сукупного доходу становить 16059,93 гривень за останні 6 місяців.

Вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Згідно статті 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Крім того, також стаття 373 ЦПК України зазначає, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Аналогічне положення міститься у ч.1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу порядку виконання.

У п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» розяснено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Таким чином, системне тлумачення положень ст.ст. 217, 373 ЦПК України, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Судвиходить із того, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2, у порушення вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин,які мають характер особливих або виняткових обставин, які утруднюють виконання рішення.

При цьому згідно з вимогами ст.ст. 10, 60, 217, 373 ЦПК України саме заявник зобовязаний довести зазначений локальний предмет доказування, тобто виняткові підстави для відстрочки виконання судового рішення.

Вказані у заяві доводи не є переконливими, оскільки ОСОБА_1 зазначає, що її спільний із чоловіком щомісячний дохід складає 2676,66 гривень (16059,93 гривень за 6 місяців), однак при цьому бажає щомісячно сплачувати суму майже втричі більше 7701,44 гривень.

Також судвиходить із того, що рішення суду ще не набрало законної сили, за ним не видано виконавчий лист, і не відкрито виконавче провадження, саме в ході якого і буде зясовуватись можливість і порядок виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 210, 217, 373ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, про розстрочення виконання рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.С. Бредун