Court ruling № 58031499, 01.06.2016, Shevchenkivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Dzerzhynskyi District Court of Kharkiv City)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/16793/15-ц

Провадження № 2/638/864/16

01.06.2016 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Шептуха В.М.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

з участю представника позивача ОСОБА_2

з участю представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 відділу м. Харкова Міністерства оборони України, Відділу державної міграційної служби у Дзержинському районі м. Харкова про визнання права користування житловими приміщеннями, визнання наймачем та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 відділу м. Харкова Міністерства оборони України, Відділу державної міграційної служби у Дзержинському районі м. Харкова про визнання права користування житловими приміщеннями, визнання наймачем та зобовязання вчинити певні дії.

Перед початком розгляду справи по суті, відповідач ОСОБА_5 відділ м. Харкова Міністерства оборони України звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

У відповідності до статті 124 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил предявлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 цього Кодексу.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без дотримання вимог статті 119 ЦПК України.

В порушення частини 5 статті 119 ЦПК України, до заяви не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, тобто 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Разом з цим, із позовної заяви вбачається, що позивач просить відстрочити сплати судового збору, посилаючись на складний майновий стан.

Частиною 1статті 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Суд вважає, що причини, на які посилається позивач, не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

З огляду на зміст позовних вимог, обов'язковість сплати судового збору та те, що позивачем не зазначено підстав та не надано належних доказів для відстрочення сплати судового збору, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про відстрочення сплати судового збору. До того ж позивач не відноситься до жодної категорії осіб, зазначених устатті 5 Закону України «Про судовий збір», які звільняються від сплати судового збору.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» встановлено, що відповідно достатті 8 Закону України «Про судовий збір»тастатті 82 ЦПКєдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 10 ЦПКповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимог статті 11 ЦПК, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Так як на стадії вирішення питання про відкриття провадження норма щодо покладення судових витрат на відповідача не застосовується, а відомостей про майновий стан позивач не надав, підстави для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору з подальшим стягненням його з відповідача відсутні.

У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N 28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обовязковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першої цієї статті, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Відповідно до статті 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ч. 1, 3 ст. 82, ст.121 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір»,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_5 відділу м. Харкова Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Зустрічну позовну заву ОСОБА_5 відділу м. Харкова Міністерства оборони України до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення відмічених вище недоліків заява вважатиметьсяне поданою та буде повернено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дзержинського районного суду

м. Харкова В.М. Хайкін