Court ruling № 57958735, 20.05.2016, Babushkinskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 200/27134/15-ц

Провадження № 2с/200/61/16

У Х В А Л А

«20» травня 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Женеску Е.В.,

за участю секретаря Кравченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровська заяву представника Приватного акціонерного товариства "ОСОБА_1, ІНК" ОСОБА_2 про скасування судового наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Судовим наказом Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2015 року стягнуто із Приватного акціонерного товариства "ОСОБА_1, ІНК", що розташоване по вул. Бориса Кротова, 24 у м. Дніпропетровську, код ЄДРПОУ 19133330 на користь ОСОБА_3 нараховану, але невиплачену заробітну плату в розмірі 8779 грн. 23 коп.

04 лютого 2016 року на адресу суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "ОСОБА_1, ІНК" про скасування судового наказу.

Заявник посилається на те, що судовий наказ, що оскаржується, фактично отримано 05.01.2016 року, таким чином, останнім днем для оскарження наказу є дата 15.01.2016 року.

Крім того, на думку заявника, судовий наказ по справі № 200/27134/15-ц від 28.12.2015 року підлягає скасуванню у повному обсязі, оскільки відповідно до копії довідки яку надав стягувач до суми, що належить до стягнення входить сума вихідної допомоги при звільненні. Це є порушенням вимог п.1 ч.1ст.96 ЦПК України, згідно приписів якої судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати. Згідно пункту 3.8 «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713, сума вихідної допомоги при припиненні трудового договору не належить до фонду оплати праці. В своїй заяві стягувач вказав, що на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Згідно приписів ч. 1 ст. 99 ЦПК України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. Стягувач подав заяву до суду для отримання судового наказу в порядку наказного, а не позовного провадження. Таким чином, не має статусу позивача, отже дія п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» на неї не поширюється. Отже, в звязку з несплатою заявником судового збору за подання заяви для отримання судового наказу повинні наступити процесуальні наслідки, передбачені чинним законодавством.

На підставі викладеного просить суд скасувати судовий наказ.

В судове засідання на слухання по справі заявник ОСОБА_4 акціонерне товариство "ОСОБА_1, ІНК» не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, надала суду заяву, в якій просила розглядати справу в її відсутність, проти заяви заперечувала та просила в її задоволенні відмовити.

Згідно ст. 105-1 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:

1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;

2) скасувати судовий наказ та розяснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо предявлення позову;

3) змінити судовий наказ.

Заявник ОСОБА_4 акціонерне товариство "ОСОБА_1, ІНК» в своїй заяві про скасування судового наказу вказує, що він отримав судовий наказ лише 05 січня 2016 року, але не надав доказу на підтвердження цієї обставини, що не дає можливості суду встановити, чи не пропущений заявником встановлений законом десятиденний строк для звернення до суду з заявою про скасування судового наказу.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" - "Структура заробітної плати: основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми".

Отже, стягнуті за судовим наказом кошти 8779 грн. 23 коп. згідно закону України "Про оплату праці" є заробітною платою.

Крім того, згідно довідки Приватного акціонерного товариства " ОСОБА_1, ІНК" від 22.12.2015 року № 454 про заборгованість по заробітній платі складає 8779,23 грн., включаючи компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу при звільненні.

Розглянувши доводи заявника, виходячи з того, що посилання заявника не є підставою для скасування судового наказу, суд доходить висновку про те, що заявазадоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 105-1, 208, 209, 210 ЦПК України, суд:

У Х В А Л И В:

Заяву Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_1, ІНК» про скасування судового наказу виданого за заявою ОСОБА_3 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_1, ІНК» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судовий наказ може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя Е.В. Женеску