Court ruling № 57956397, 26.05.2016, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

26 травня 2016 року м. Київ №826/4818/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., за участі секретаря судового засідання Гафарли К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВА ЛЮКС ПЛЮС»до Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними (незаконними) дій та бездіяльності,

за участю:

представника позивача: Дубчак Л.С.,

представника відповідача: Кривенко В.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІВА ЛЮКС ПЛЮС» звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві, у якій просить суд:

- визнати протиправними (незаконними) дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору №161220151 про визнання електронних документів від 16.12.2015;

- визнати протиправною (незаконною) бездіяльність відповідача щодо невиконання зобов'язань за договором №161220151 про визнання електронних документів від 16.12.2015.

24.05.2016 позивач подав клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Державній податковій інспекції в Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві вчиняти дії, спрямовані на відмову в реєстрації направлених товариством з обмеженою відповідальністю «ВІВА ЛЮКС ПЛЮС» податкових накладних, до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

В судовому засіданні 26.05.2016 представник позивача заявлене клопотання підтримав. Представники відповідача заперечували проти задоволення клопотання.

Згідно із частиною 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, виходячи з наступного.

З клопотання позивача видно, що 18.05.2016 товариство з обмеженою відповідальністю «ВІВА ЛЮКС ПЛЮС» направило відповідачу новий договір від 18.05.2016 №180520161 про визнання електронних документів, для того щоб відновити господарську діяльність, проте згідно квитанції №1 договір не прийнятий, оскільки існує діючий договір від 16.12.2015 №161220151.

Представник позивача наголошував на тому, що протиправні дії відповідача з розірвання в односторонньому порядку договору №161220151 про визнання електронних документів від 16.12.2015 позбавили товариство можливості виконувати обов'язок, передбачений Податковим кодексом України з реєстрації виданих покупцям податкових накладних. Зазначене, свідчить про загрозу накладення на позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що договір від 16.12.2015 №161220151 - розірваний, проте враховуючи, що посилений сертифікат відкритого ключа діє, то в квитанції №1 відображається інформація про те, що договір дійсний. Зазначив, що новий договір не прийнятий з тих підстав, що сертифікат відкритого ключа до договору №161220151 про визнання електронних документів від 16.12.2015 ще діє. Для того щоб укласти новий договір про визнання електронних документів - необхідно отримати новий сертифікат відкритого ключа.

Однак, вказані посилання не є підставами для застосування статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши позовні матеріали, суд встановив, що в обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову не надано жодних доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Водночас, суд зазначає, що посилання позивача на протиправність дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору №161220151 про визнання електронних документів від 16.12.2015, суд розцінює безпідставними, оскільки вказана обставина є предметом оскарження в даній справі та підлягає встановленню під час розгляду справи по суті.

Одночасно суд зазначає, що задоволення клопотання про забезпечення позову у спосіб який просить позивач буде фактичним вирішенням справи без її розгляду по суті, що суперечить принципам адміністративного судочинства, визначеним статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданого клопотання та доводів наведених позивачем на його обґрунтування, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись положеннями статей 117, 118, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «ВІВА ЛЮКС ПЛЮС» у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому пунктом 5 статті 118 та статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 6 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя К.М. Кобилянський