Court ruling № 57940346, 24.05.2016, Kirovohrad Regional Court of Appeal

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1085/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Бугайченко Т. А.

Доповідач Мурашко С. І.

УХВАЛА

Іменем України

24.05.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Мурашка С.І.

суддів - Кривохижі В.І., Сукач Т.О.

за участі секретаря - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання втратившим право проживання та користування жилим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 березня 2016 року і

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 березня 2016 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання відповідача втратившим право проживання та користування квартирою АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу з посиланням на викладені в ній обставини, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з судовою повісткою.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що з 15 червня 1988 року до 08 грудня 2010 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

На підставі договору купівлі-продажу від 06 серпня 1999 року ОСОБА_2 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідач зареєстрований у зазначеній квартирі але з весни 2010 року в квартирі не проживає.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що спірна квартира придбана позивачкою в період шлюбу з відповідачем, відповідно до ст.22 КпШС України відповідач є співвласником квартири, а тому відсутні законні підстави визнання його таким, що втратив право проживання та користування квартирою.

Такий висновок суду є правильним та відповідає обставинам справи.

Матеріалами справи підтверджується, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 15.06.1988 року, який в установленому порядку розірваний рішення суду від 08.12.2010 року (а.с.5).

В період шлюбу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06.08.1999 року набула право власності на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.7), в якій на теперішній час зареєстрований але не проживає відповідач ОСОБА_3

Відповідно до ст. 22 КпШС України, яка була чинною на час набуття позивачем права власності на квартиру, майно нажите подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

Так, як спірну квартиру сторони придбали в період шлюбу, вона відповідно до положень ст.22 КпШС України є спільною сумісною власністю позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що не заперечувала в судовому засіданні апеляційного суду позивач.

За змістом ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтями 317 та 319 ЦК України визначено, що власникові будинку належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.155 ЖК України, жилі будинки (квартири), що є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.

Оскільки відповідача в установленому законом порядку не позбавлено права власності на спірну квартиру він, як співвласник квартири не може бути визнаний таким, що втратив право проживання та користування квартирою.

Не проживання відповідача у спірній квартирі з 2010 року не може бути підставою для визнання його таким, що втратив право проживання та користування квартирою.

Положення ст.156 ЖК України та ч.2 ст.405 ЦК України, на які в апеляційній скарзі посилається позивач, не можуть бути застосовані до правовідносин, так як відповідач зареєстрований в спірній квартирі не як член сім'ї власника квартири, а як співвласник квартири.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя С.І.Мурашко

Судді В.І.Кривохижа

Т.О.Сукач