Decision № 57888024, 18.05.2016, Kharkiv Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа №646/6465/15-ц. Головуючий 1 інст.: - ОСОБА_1

Провадження №22-ц/790/1377/16. Суддя-доповідач : - ОСОБА_2

Категорія: право власності.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - ОСОБА_2,

суддів: - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю секретаря: - ОСОБА_5,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 4 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12, третя особа: Управління Держаної автомобільної інспекції ГУМВС України в Харківській області - про визнання недійсною довіреності, визнання недійсним правочину з купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації транспортного засобу, визнання права власності на транспортний засіб, витребування майна із незаконного володіння,

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, приватного нотаріуса Харківського МНО ОСОБА_12, третьої особи: управління Держаної автомобільної інспекції ГУМВС України в Харківській області, в якому просив визнати недійсною довіреність видану ОСОБА_7 в порядку передоручення на імя ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, посвідчену приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_12 за р. №2015; визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля АUDI А4, 1999 року випуску, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований на імя ОСОБА_11; скасувати державну реєстрацію права власності на автомобіль АUDI А4, 1999 року випуску, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_2, який зареєстрований на імя ОСОБА_11 та поставлений на облік в УДАІ ГУМВС України в Харківській області 13 січня 2015 року; визнати за ним право власності на автомобіль АUDI А4, 1999 року випуску, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_2; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_11 автомобіль АUDI А4, 1999 року випуску, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що йому належав на праві власності автомобіль АUDI А4, 1999 року випуску, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_1.

11 жовтня 2014 року він видав нотаріально посвідчену довіреність без права передоручення строком на один рік на імя ОСОБА_7, якою уповноважив останнього управляти та розпоряджатися належним йому автомобілем.

14 листопада 2014 року ОСОБА_7 в порядку передоручення видав від його імені нотаріально посвідчену довіреність на імя ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, якою уповноважив останніх управляти та розпоряджатися належним йому автомобілем.

У січня 2015 року останні продали найлений йому автомобіль АUDI А4, 1999 року випуску, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_1 відповідачу ОСОБА_11, який ухиляється від його повернення, що спонукає його звернутися з позовом в суд.

Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, в судове засідання не зявились.

Відповідач ОСОБА_11 в собі свого представника, позов не визнав.

При цьому посилався на те, що він є добросовісним набувачем та власником автомобіля АUDI А4, 1999 року випуску, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_2.

Приватний нотаріус Харківського МНО ОСОБА_12 в особі свого представника, позов не визнала.

При цьому посилалась на те, що нотаріально посвідчена довіреність від 14 листопада 2014 року, видана ОСОБА_7 в порядку передоручення від імені ОСОБА_6 на імя ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на право користування та розпорядження спірним автомобілем не є правочином, а тому визнавати її недійсною не має підстав.

Представник управління Держаної автомобільної інспекції ГУМВС України в Харківській області в судове засідання не зявився.

В письмових запереченнях поданих до суду, позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 4 грудня 2015 року позов задавлено частково.

Визнано недійсною довіреність, видану 14 листопада 2014 року в порядку передоручення від імені ОСОБА_7 на імя ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, посвідчену приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_12 та зареєстровану в Єдиному реєстрі довіреностей України за №2015.

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, приватного нотаріуса Харківського МНО ОСОБА_12 на користь ОСОБА_6 судовий збір у розмірі по 40 грн. 60 коп. з кожного. Іншу частину сплаченого судового збору у розмірі 1733 грн. 80 коп. зараховано в дохід держави.

В іншій частині позову ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним правочину з купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації транспортного засобу, визнання права власності на транспортний засіб, витребування майна із незаконного володіння та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.

В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржене.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним правочину з купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації транспортного засобу, визнання права власності на транспортний засіб, витребування майна із незаконного володіння, скасуванню з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині відмови у визнанні недійсним правочину з купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації транспортного засобу, визнання права власності на транспортний засіб, витребування майна із незаконного володіння, суд виходи з його недоведеності.

Проте, погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія ХАР №005228, виданого 9 вересня 2003 року МРЕВ м. Харкова, ОСОБА_6 належав на праві власності автомобіль АUDI А4, 1999 року випуску, чорного кольору, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_1 ( а. с. 67).

11 жовтня 2014 року ОСОБА_6 видав довіреність ОСОБА_7 строком на один рік без права передоручення, посвідчену приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_13 за р. №1868, згідно з якою уповноважив ОСОБА_7 експлуатувати та розпоряджатися належним йому автомобіль АUDI А4, 1999 року випуску, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_1 ( а. с. 5).

14 листопада 2014 року ОСОБА_7, діючий від імені ОСОБА_6 за його довіреністю від 11 жовтня 2014 року, видав в порядку передоручення довіреність ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, посвідчену приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_12 за р. №2015, якою уповноважив ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, експлуатувати та розпоряджатися належним ОСОБА_6 автомобілем АUDI А4, 1999 року випуску, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_1 (а. с. 6, 39).

Згідно ч. 3 ст. 58 Закону України «Про нотаріат» доручення, видане в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основного документа, в якому застережено право на передоручення, або після подання доказів того, що представник за основним дорученням примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала доручення.

Посвідчуючи в порядку передоручення довіреність ОСОБА_7, діючого від імені ОСОБА_6, якою ОСОБА_7 уповноважував ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 експлуатувати та розпоряджатися належним ОСОБА_6 автомобілем АUDI А4, 1999 року випуску, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_1, приватний нотаріус Харківського МНО ОСОБА_12 порушила вимоги ч. 3 ст. 58 Закону України «Про нотаріат», у звязку з чим суд керуючись ст. ст. 203, 215 ЦК України обґрунтовано визнав недійсною довіреність, видану 14 листопада 2014 року в порядку передоручення ОСОБА_7 від імені ОСОБА_6 на імя ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, посвідчену приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_12 за р. №2015.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 10 січня 2015 року ОСОБА_9, діючи від імені ОСОБА_6 за довіреністю виданою йому в порядку передоручення ОСОБА_7 14 листопада 2014 року, продав ОСОБА_11 через ТОВ «Торгівельна фірма Крупець» за 108 600 грн. належний ОСОБА_6 автомобіль АUDI А4, 1999 року випуску, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_1 ( а. с. 159,161).

На підставі довідки-рахунку серія ВІА №650419 на автомобіль АUDI А4, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, виданої ТОВ «Торгівельна фірма Крупець» 10 січня 2015 року, ОСОБА_11 звернувся до ВРЕВ №2 ГУМВСУ м. Харків з заявою про перереєстрацію придбаного ним транспортного засобу ( а. с. 66-67).

13 січня 2015 року автомобіль АUDI А4, чорного кольору, кузов №WAUZZZ8DZXA037142 було перереєстровано у Центрі №2 надання послуг, повязаних з використанням транспортних засобів з обслуговування м. Харків на імя ОСОБА_11 На вказаний транспортних засіб закріплено номерний знак НОМЕР_2 та виписано на імя ОСОБА_11 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія СХХ №496955( а. с. 21).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину, серед іншого, є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені зокрема ч. ч. 1, 3 ст. 203 цього Кодексу, згідно з якими зміст правочину не може суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Зважаючи на те, що волевиявлення ОСОБА_6 не було направлено на уповноваження третіх осіб, в тому числі відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на керування та розпорядження належним йому автомобілем АUDI А4, 1999 року випуску, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_1, суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним правочину з купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації транспортного засобу, визнання права власності на транспортний засіб, витребування майна із незаконного володіння.

За таких обставин, колегія судів вважає за необхідне скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним правочину з купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації транспортного засобу, визнання права власності на транспортний засіб, витребування майна із незаконного володіння, зарахування в дохід держави судового збору у розмірі 1773 грн. 80 коп.

Оскільки ОСОБА_9, діючий від імені ОСОБА_6 за довіреністю виданою йому в порядку передоручення ОСОБА_7 14 листопада 2014 року, не мав права на відчуження спірного автомобіля ОСОБА_11, колегія суддів вважає за необхідне визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля АUDI А4, 1999 року випуску, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_1, укладений 10 січня 2015 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_11, а також скасувати державну реєстрацію права власності на автомобіль АUDI А4, 1999 року випуску, чорного кольору, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_2, який зареєстрований 13 січня 2015 року в УДАІ ГУМВС України в Харківській області на імя ОСОБА_14

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зважаючи на те, що ОСОБА_11 не визнає право власності на спірний автомобіль за позивачем у справі, посилаючись на те, що він є добросовісний набувач, колегія суддів вважає за необхідне визнати за ОСОБА_6 право власності на автомобіль АUDI А4, 1999 року випуску, чорного кольору, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_2.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Зважаючи на те, що суд визнає недійсним договорі купівлі-продажу спірного автомобіля, укладений 10 січня 2015 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_11, колегія суддів вважає за необхідне зобовязати ОСОБА_11 повернути ОСОБА_6 автомобіль АUDI А4, 1999 року випуску, чорного кольору, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_2.

Колегія суддів відмовляє у задавлені позовних вимог ОСОБА_6 про витребування спірного автомобіля із незаконного володіння ОСОБА_11, оскільки реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК України), застосовується у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем ОСОБА_6 при зверненні з позовом в суд та при подачі апеляційної скарги на рішення суду сплачено на користь держави судовий збір у розмірі 38 84 грн. 59 коп. (а. с.1, 131).

Рішенням суду стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, приватного нотаріуса Харківського МНО ОСОБА_12 на користь ОСОБА_6 судовий збір у розмірі по 40 грн. 60 коп. з кожного, а всього 243 грн. 60 коп. (38 84 грн. 59 коп. - 243 грн. 60 коп. = 3640 грн. 99 коп.).

Оскільки судом ухвалюється рішення на користь позивача, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_6 судові витрат у розмірі 3640 грн. 99 коп.

В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржене та судовою колегією не переглядається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 4 грудня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним правочину з купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації транспортного засобу, визнання права власності на транспортний засіб, витребування майна із незаконного володіння, зарахування в дохід держави судового збору у розмірі 1773 грн. 80 коп. - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати недійсним договір купівлі - продажу автомобіля АUDI А4, 1999 року випуску, чорного кольору, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_1, укладений 10 січня 2015 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_11.

Скасувати державну реєстрацію права власності на автомобіль АUDI А4, 1999 року випуску, чорного кольору, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_2, який зареєстрований 13 січня 2015 року в УДАІ ГУМВС України в Харківській області на імя ОСОБА_11.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на автомобіль АUDI А4, 1999 року випуску, чорного кольору, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_2.

Зобовязати ОСОБА_11 повернути автомобіль АUDI А4, 1999 року випуску, чорного кольору, кузов №WAUZZZ8DZXA037142, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 3640 (три тисячі шістсот сорок) грн. 99 (девяносто девять) коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржене та судовою колегією не переглядається.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: