Court ruling № 57822607, 16.05.2016, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21118/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого -судді Карабаня В.М.,

суддів Васильєвої Н.П., Писанця В.А.,

при секретарі Каранда С.Г.,

за участю прокурора Подосінова П.А.,

потерпілого ОСОБА_1.,

захисника ОСОБА_2,

та обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

10.05.2016 року до Печерського районного суду м. Києва від прокурора надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100060002189 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1ст. 115 КК України.

Цього ж дня відповідно до здійсненого авто розподілу судових проваджень зазначений обвинувальний акт отриманий головуючим суддею та 16.05.2016 року призначений у підготовче судове засідання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі вказаного обвинувального акту, вважаючи наявними для цього всі підстави, відповідно до КПК України та просив продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

Захисник просив повернути обвинувальний акт в зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України, а саме: обвинувальний акту та реєстру матеріалів досудового розслідування стороні захисту надано непрошитим та не пронумерованим, без проставлення печатки на підпису прокурора, яким обвинувальний акт затверджено відповідно до інструкції з діловодства в органах прокуратури України п.9.5.1. Засвідчення документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження та проставлення печатки, яка затверджена наказом Генеральної прокуратури України від 24.02.2016 № 103, та відсутністю чіткого і конкретного формулювання обвинувачення, обвинувачений погодився з думкою захисника. В продовженні строку тримання під вартою, заперечував, просив відмовити прокурору.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті обвинувальний акт, долучені до нього розписки про вручення його копій стороні захисту та реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Дане кримінальне провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8 ч.1 або ч.2 ст. 284 КПК України або зупинення провадження, немає.

У відповідності до п.3 ч.3 ст.314 КПК України суд за результатами проведення підготовчого судового засідання повертає обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Разом з цим, у порушення вимог п.3 ч.2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті не вірно вказано анкетні відомості обвинуваченого, а саме його дійсне місце проживання, так як в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повідомив, що є військовослужбовцем військової частини 0934 та проживає за місцем фактичного проходження військової служби.

Крім цього, відповідно до ст. 291 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування є невід'ємною частиною обвинувального акта та повинен відповідати положенням ст. 109 КПК України. Разом з тим відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування.

Як вбачається з долученого до обвинувального акту реєстрів матеріалів досудового розслідування не зазначено в якому саме кримінальному провадженні його складено та не вказано реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування.

Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні злочинів

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта суд першої інстанції здійснює судовий розгляд, як це передбачено вимогами ст. 337 КПК України.

За змістом положень ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і осн овою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

Вказані обставини, грубо порушують положення ч.3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: а) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Згідно вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити відомості, які прокурор вважає встановленими, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення. Обвинувальний акт не містить виклад фактичних обставин вчиненого злочину, зокрема, дані щодо змісту об'єктивної сторони скоєного злочину. Суд в цій частині критично ставиться до обвинувального акту з особливо тяжкого злочину в якому фактичні обставини кримінального правопорушення викладені на одному аркуші.

Разом з тим, формулювання обвинувачення має містити посилання на обставини, які у відповідності до положень ст.91 КПК України входять до предмету доказування, зокрема, це мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Формулювання обвинувачення щодо ОСОБА_3 не здійснено належним чином, воно є неконкретним та нечітким, що позбавляє права обвинуваченого знати, в чому саме він обвинувачується і позбавляє можливості захисту.

Сторона обвинувачення не зазначає мотив, мету наявність умислу при вчиненні злочинних дій згідно обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 314 КПК України, суд, в підготовчому судовому засіданні, вправі повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам закону.

Таким чином, суд приходить до висновку про невідповідність обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам КПК України та вважає за доцільне повернути зазначений акт прокурору.

Відповідно до ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.

З матеріалів провадження вбачається, що строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою закінчується 22.05.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі, стан здоров'я ОСОБА_3 не перешкоджає його перебуванню під вартою.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, який раніше не судимий, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 293, 314 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України - повернути прокурору військової прокуратури Київського гарнізону.

Запобіжний захід у вигляду тримання під вартою відносно ОСОБА_3 продовжити до 14.07.2016 року.

Ухвала про повернення обвинувального акта може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали буде проголошено 20.05.2016 року о 14.15 год.

Головуючий суддя В.М.Карабань

Судді Н.П.Васильєва

В.А.Писанець