Decision № 57794113, 19.05.2016, Rivne Regional Court of Appeal

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді - Шимківа С.С.

суддів: - Боймиструка С.В., Малько О.С.,

секретар судового засідання - Пиляй І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 та Дубенської міської ради на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 січня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Дубенської міської ради Рівненської області про визнання права власності на самочинно реконструйований (переобладнаний) житловий будинок та за зустрічним позовом Дубенської міської ради Рівненської області до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення із займаної будівлі, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 січня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до Дубенської міської ради Рівненської області про визнання права власності на самочинно реконструйований (переобладнаний) житловий будинок, а також в задоволенні зустрічного позову Дубенської міської ради Рівненської області до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення із займаної будівлі відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Дубенська міська рада покликається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що в матеріалах справи є достатньо доказів, які підтверджують набуття Дубенською міською радою права власності на будівлю КТП по АДРЕСА_2, а також того, що вказаний об'єкт перебуває на балансі комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора" № 2 Дубенської міської ради.

Міська рада незалежно від державної реєстрації КТП вправі пред'являти позов про усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном, зокрема й шляхом виселення ОСОБА_3 із займаної ним будівлі.

Додає, що у міської ради не було обов'язку, передбаченого ст. 168 ЖК УРСР та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" надсилати позивачу за первісним позовом попередження про звільнення будівлі КТП.

Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовну ________________________

Справа № 559/2227/14-ц Головуючий в суді І інстанції - Стадійчук А.О.

Провадження № 22-ц/787/924/2016 Суддя-доповідач - Шимків С.С.

заяву Дубенської міської ради задовольнити, а у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

ОСОБА_3, у поданій апеляційній скарзі вказує, що він за власні кошти, на підставі дозволу власника майна, з дотриманням всіх будівельних норм переобладнав нежитлове приміщення КТП 165 по АДРЕСА_2 у житлове.

25 травня 2007 року Дубенська міська рада прийняла рішення № 643 "Про надання згоди на передачу у власність територіальної громади м. Дубно житлового фонду та об'єктів соціально культурної сфери Міністерства оборони України", а приміщення КТП 165 по АДРЕСА_2 було передано у власність територіальної громади м. Дубно.

Однак, з моменту включення вказаного приміщення в перелік об'єктів комунальної власності Дубенська міська рада не тільки не зареєструвала у встановленому законом порядку право власності на приміщення, а й не вчиняла жодних дій щодо утримання спірного майна.

Він особисто укладав договори на постачання води, газу, електроенергії, отримує відповідні послуги та проводить їх оплату.

Вказує, що, зважаючи на те, що він звертався і до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області і до Дубенської міської ради з заявами про вирішення питання оформлення права власності, на що отримував відмови, тому іншої можливості оформити своє право власності окрім шляхом звернення до суду з позовом про визнання права власності він немає.

Просить суд, скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити, а у задоволенні позову Дубенської міської ради Рівненської області відмовити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення поданих апеляційних скарг.

Судом встановлено, що 06 лютого 2002 року житлова комісія військової частини А 4077 вирішила надати ОСОБА_3 будівлю 1/165 (КТП № 1) для переобладнання під житло за власні кошти, а після переобладнання вказаної будівлі під житло надати йому в ній житло згідно чинного законодавства із зняттям з квартирного обліку при в/ч А 4077, що підтверджується протоколом № 4 від 06.02.2002 року (а.с. 10).

Рішенням Виконавчого комітету Дубенської міської ради від 20.02.2002 року № 93 надано дозвіл військовій частині А 4077 на проведення реконструкції будівлі КТП 1/165, яка знаходиться на території військової частини під житловий будинок. Командиру військової частини доручено замовити виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення реконструкції будівлі КТП 1/165 під житловий будинок, погодити її в установленому порядку та отримати дозвіл в міській інспекції ДАБК на виконання робіт з реконструкції (а.с. 11).

У зв'язку із розформуванням військової частини Дубенська міська рада рішенням від 25 травня 2007 року № 643 надала згоду на передачу у власність територіальної громади м Дубно житлового фонду та об'єктів соціально-культурної сфери військового містечка № 1 м. Дубно військової частини А 1519 (колишня в/ч А 4077), що належить до Міністерства оборони України згідно додатку, в тому числі будівлю КТП 1/165 по вул. Семидубській (а.с. 35).

Згідно акту приймання-передачі від 16 липня 2009 року у комунальну власність територіальної громади м. Дубно передано ряд будівель, споруд та інженерних мереж, в тому числі і будівлю КТП, що переобладнане під житловий будинок, рік введення в експлуатацію 1977/2007 (а.с. 52-61).

У п. 4 рішення Дубенської міської ради "Про затвердження акта приймання-передачі військового майна - цілісного майнового комплексу військового містечка № 1 м. Дубно у комунальну власність" № 446 від 16 липня 2009 року вказано, що у зв'язку з тим, що правовстановлюючих документів щодо реконструкції будівлі КТП (обліковий номер 165), які б підтвердили б зміну призначення будівлі немає, виконавчий комітет Дубенської міської ради вирішив прийняти спірну будівлю як КТП та зобов'язати ОСОБА_3 разом з органом, що давав дозвіл на переобладнання даної будівлі під житло оформити правовстановлюючі документи (а.с. 51).

Реконструкція КТП № 165 під житловий будинок, інженерно-комунікаційні роботи у спірному приміщенні проведені на замовлення і за рахунок ОСОБА_3 (а.с. 14-34).

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7446 від 15 серпня 2011 року реконструкція приміщення КТП 1/165 відповідає вимогам робочого проекту, розробленого Рівненською філією Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІ проектреконструкція", а також будівельним нормам ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" (а.с. 36-39).

Листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області від 31 січня 2014 року № 01-20/307 ОСОБА_3 відмовлено у прийнятті в експлуатацію об'єкта самочинної перебудови за власні кошти - нежитлового приміщення в житлове по АДРЕСА_1, з тих підстав, що відповідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлений строк прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт до 31 грудня 2013 року. Заява ж позивача надійшла в Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області 25 січня 2014 року, тобто за закінченням передбаченого законом строку (а.с. 40).

ОСОБА_3 неодноразово звертався до Дубенської міської ради з клопотанням перевести спірну будівлю з нежитлового фонду в житловий і визнати за ним право власності, в чому йому було відмовлено.

У зв'язку з вищенаведеним ОСОБА_3, керуючись положеннями ст. 376 ЦК України, звернувся до суду з метою визнання за ним права власності на спірний будинок.

За змістом частини першої статті 376 ЦК України самочинним вважається будівництво жилого будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво, або відведена не для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Таким чином, виходячи зі змісту цієї норми самочинним є будівництво об'єкта нерухомого майна за наявності будь-якої із зазначених умов.

В розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а й об'єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки внаслідок таких дій об'єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

Поняття реконструкції об'єкта нерухомості міститься в пункті 3 Державних будівельних норм України В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22 липня 2009 року № 295, відповідно до якого реконструкція - це така перебудова будинку, наслідком якої є зміна кількості приміщень, їх площі, геометричних розмірів та функціонального призначення, заміна окремих конструкцій.

Отже, норма частини першої статті 376 ЦК України застосовується й до випадків самочинної реконструкції об'єкта нерухомості, у результаті якої він набуває нових якісних характеристик (зміна конфігурації, площі та кількості приміщень, втручання в несучі конструкції, улаштування дверних прорізів у капітальних стінах тощо) (розділ 3.4 Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 5 вересня 2003 року № 146).

При цьому за змістом частини першої статті 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна.

Згідно ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до п. 14-15 постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" на підставі частини третьої статті 376 ЦК суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК).

Виходячи зі змісту частини третьої статті 376 ЦК, при доведенні визначених нею умов суд може визнати право власності на самочинно збудоване майно також за особою, яка його збудувала, якщо після закінчення будівництва земельну ділянку цій особі було передано у власність або надано у користування, або з власником земельної ділянки, на якій розміщено майно, укладено договір суперфіцію (частина перша статті 413 ЦК) відповідно до її цільового призначення.

Вирішуючи справи такої категорії, суд має виходити з того, що надання земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно чи укладення договору суперфіцію може відбутися як до пред'явлення позову до суду, так і після цього.

Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7446 від 15 серпня 2011 року реконструкція спірного будинку КТП проведена ОСОБА_3 з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією.

Згідно рішення Дубенської міської ради Рівненської області від 02 листопада 2015 року № 4489 "Про передачу громадянину ОСОБА_3 у власність земельної ділянки" міська рада передала громадянину ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_2 а у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з земель житлової та громадської забудови за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 (а.с. 219).

Оскільки Дубенська міська рада, як власник земельної ділянки під самочинно реконструйованим (переобладнаним) будинком, надала ОСОБА_3 таку земельну ділянку у власність, а самочинна реконструкція (переобладнання) велася з дотриманням усіх необхідних будівельних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, у спірних правовідносинах наявні достатні правові підстави для застосування положень ч. 3 ст. 376 ЦК України та визнання за ОСОБА_3 права власності на будинок по АДРЕСА_2.

Окрім того, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 45137488 від 06.10.2015 року, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями у АДРЕСА_2 (а.с. 222).

Таким чином позов ОСОБА_3 до Дубенської міської ради Рівненської області про визнання права власності на самочинно реконструйований (переобладнаний) житловий будинок підлягає до задоволення.

Заперечуючи проти визнання за ОСОБА_3 права власності на спірний будинок та вважаючи, що останній своїми діями обмежує право територіальної громади м. Дубно у використанні належного їй майна Дубенська міська рада звернулася з вимогою зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні будівлею КТП та виселити його з займаного приміщення.

Зважаючи на те, що право власності на спірний будинок підлягає визнанню за ОСОБА_3, то відсутні підстави для задоволення зустрічного позову Дубенської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном та виселення із займаної будівлі, оскільки згідно ч. 4 ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, що також узгоджується із роз'ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" від 07.02.2014 № 5.

Ураховуючи те, що судом неповно з'ясовано фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, постановлене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_3 у повному обсязі та відмову у задоволенні зустрічного позову Дубенської міської ради.

На підставі ч. 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321, ст. 376 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Дубенської міської ради задовольнити частково.

Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 січня 2015 року скасувати.

Позов ОСОБА_3 до Дубенської міської ради Рівненської області про визнання права власності на самочинно реконструйований (переобладнаний) житловий будинок задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на самочинно реконструйований (переобладнаний) житловий будинок АДРЕСА_2

У задоволені зустрічного позову Дубенської міської ради Рівненської області до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення із займаної будівлі відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним чинності.

Головуючий-суддя С.С. Шимків

Судді: С.В. Боймиструк

О.С. Малько