Справа № 336/8746/16-п
Провадження № 3-в/336/23/2016
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2016 року м. Запоріжжя Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Жупанова І.Б., розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, на незаконне адміністративне затримання ОСОБА_2
В С Т А Н О В И В:
17.05.2016 року до суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, в порядку ст. 304 КУпАП щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови, а саме визнати адміністративний арешт ОСОБА_3 незаконним та звільнити його негайно.
Скарга розподілена судді, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, що регламентується ст. 304 КУпАП, а не слідчому судді, як помилково зазначено адвокатом в скарзі, до компетенції якого не віднесені птання, зв'язані з виконанням постанови в справі про адміністративне правопорушення.
В скарзі вона зазначає, що в провадженні Шевченківського ВП ДВП ГУНП України в Запорізькій області на виконанні знаходиться справа згідно постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2014 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначена постанова суду від 20.11.2014 року надійшла на виконання до Шевченківського ВП ДВП ГУНП України в Запорізькій області 26.11.2014 року (вх. № 6233).
17.05.2016 року складено протокол серії АА № 004764 про адміністративне затримання, згідно якого ОСОБА_2 затримано о 10.05 год. 17.05.2016 року, тобто на момент затримання, на думку адвоката, сплинуло більше трьох місяців, передбачених для предявлення до виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту (який, як вона вважає, скінчився 26.02.2015 року).
Виходячи з вищевикладеного, адвокат ОСОБА_1 просить суд визнати адміністративне затримання у вигляді адміністративного арешту ОСОБА_2 незаконним та звільнити його негайно, у звязку із закінченням строку виконання постанови суду від 20.11.2014 року.
У судове засідання адвокат ОСОБА_1 не зявилась, про день, час та місце повідомлена належним чином, що підтверджується телефонограмою, наявною в матеріалах справи.
Судом встановлено, що 20.11.2014 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя відносно ОСОБА_2 було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 10 діб, копію якої він отримав 20.11.2014 року, про що свідчить розписка, наявна в матеріалах справи.
21.11.2014 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя (вих. № 336/8746/14-п-вих.) постанову суду відносно ОСОБА_2 у межах строку предїявлення постанови до виконання було звернуто судом (органом, що виніс поставнову) до виконання та направлено до Шевченківського РВ МВС ГУМВС України в Запорізькій області, яка останнім була отримана 26.11.2014 року (вх. № 6233).
Статтею 303 КУпАП визначено вичерпний перелік випадків, коли постанови про накладення адмінистративного стягнення не підлягають виконанню, зокрема, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняться до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
По данній справі судом постанова відносно ОСОБА_2 від 20.11.2014 року була звернута до виконання у встановлені законом строки шляхом направлення на виконання до Шевченківського РВ МВС ГУМВС України в Запорізькій області.
Поняття «звернення до виконання» та «виконання» не є тотожними, оскільки «звернення до виконання» є обовязком суду направити у відповідності до ч. 2 ст. 300 КУпАП органу внутрішніх справ ухвалену постанову про адміністративний арешт для виконання, а вже орган внутрішніх справ безпосередньо займається виконанням постанови суду.
Що стосується строку, протягом якого постанова суду про накладення адміністративного стягнення повинна бути виконана (строк виконання), то діючим законодавством України не передбачено граничних строків виконання постанови суду, в тому числі і про адмінстративний арешт.
Таким чином, вимоги скаржника щодо визнання адміністративного затримання у вигляді адміністративного арешту ОСОБА_2 незаконним та вимога звільнити його негайно, у звязку із закінченням строку виконання постанови суду від 20.11.2014 року, є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки постанову суду була звернута до виконання в межах встановленого законом строку, а затримання ОСОБА_2 і є виконанням постанови суду від 20.11.2014 року, яка набрала чинності, не була оскаржена.
Керуючись ст.ст. 38, 247 п.7, 283-284 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити в задоволенні скарги адвокату ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, на незаконне адміністративне затримання ОСОБА_2.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником або опротестована прокурором протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги чи протесту прокурора до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: І.Б. Жупанова
The court decision No. 57742076, Shevchenkivskyi District Court of Zaporizhzhia City was adopted on 18.05.2016. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 336/8746/14-п. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: