Court ruling № 57730887, 16.05.2016, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"16" травня 2016 р.

№ 916/1228/16

Суддя Д’яченко Т.Г., розглянувши матеріали від 12.05.2016р. вх. № 1318/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107”

До відповідача: Білгород-Дністровської районної державної адміністрації

Про: внесення змін до договорів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107” звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою (вх. №1318/16), у якій просить суд зобов’язати Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію привести Договори №19 від 04.12.2013р., №21 від 27.10.2014р., №22 від 27.10.2014р., №23 від 27.10.2014р. та №114/12 від 23.08.2012р. про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування у відповідність до вимог діючого законодавства шляхом підписання додаткових угод до них.

Відповідно до положень ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати судового збору визначається Законом України „Про судовий збір” від 08.07.2011 р. № 3674-VI, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.

Згідно положень ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір” ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви не майнового характеру встановлено у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України „Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет на 2016 рік” розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2016 р. складав 1378 грн.

При цьому, згідно до п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. за № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов’язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Як встановлено судом, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107” має п’ять вимог немайнового характеру, у зв’язку з чим сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання такої позовної заяви становить 6890 грн., із розрахунку 5 (немайнових вимог) х 1378 грн.(розмір мінімальної заробітної плати).

Додані позивачем до позовної заяви квитанція №0.0.549744253.1 від 12.05.2016р. та квитанція №0.0.549741353.1 від 12.05.2016р. свідчать про сплату судового збору в державний бюджет України в загальному розмірі 2175 грн., тобто, сума судового збору сплачена позивачем не у встановленому діючим законодавством розмірі.

Відсутність у матеріалах позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі засвідчує невиконання вимог ст. 57 ГПК України та є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ст.63 ГПК України.

З урахуванням ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви, за загальним правилом, не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду, після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст.63, ст. 86 ГПК України суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107” (від 12.05.2016р. вх.№ 1318/16) – повернути позивачу без розгляду.

Додаток: позовна заява з додатками на 48 аркушах та конверт.

Суддя Т.Г. Д'яченко