№ 57721783, 16.05.2016, Mykolaiv Regional Court of Appeal

Справа № 490/2970/16-п 16.05.2016 16.05.2016 16.05.2016

Номер провадження: 33/784/85/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2016 року суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області Погорєлова Г.М., за участі секретаря Кєльїної А.Г. розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2016 р., якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

Згідно з постановою судді, 23 березня 2016 року, близько 06 год. 40 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись вулицею Скороходова в м. Миколаєві, в районі будинку № 5, керував транспортним засобом «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1, чим порушив вимоги п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді, провадження в справі закрити за відсутністю в діянні складу адміністративного правопорушення.

Вважає рішення суду необґрунтованим через те, що суд відмовив в дослідженні наданих ним доказів та його пояснення оцінив критично.

Стверджує, що в ніч на 23 березня 2016 р. під час керування власним автомобілем по вул. Скороходова в м. Миколаєві, в автомобілі раптово

___________

провадження № 33/784/85/16 суддя у 1 інстанції:

категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП Тішко Д.А.

суддя у апеляційній інстанції:

Погорєлова Г.М.

закінчилось пальне. Залишив автомобіль та пішов до розважального закладу, де перебував всю ніч та вживав алкогольні напої. Зранку зателефонував ОСОБА_4, щоб той допоміг заправити машину пальним та керував нею замість нього. З ОСОБА_4 домовилися зустрітися біля автомобіля. Оскільки під'їхав раніше, то очікував ОСОБА_4 в своєму автомобілі. В цей час під'їхали працівники патрульної поліції. Їм не заперечував, що перебував в стані алкогольного сп'яніння. Тоді ж приїхав на автомобілі ОСОБА_4 Через відсутність каністри для пального він поїхав за своєю матір'ю, яка теж має посвідчення водія. Коли вони повернулися, то ОСОБА_4 сів за кермо його автомобіля, а ОСОБА_5 керувала власним автомобілем. За допомогою тросу вони дотягнули його автомобіль до АЗС. Також стверджує, що усе це відбувалося у присутності працівників поліції.

Вказує, що не керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, а відповідно до вимог ПДР забезпечив можливість керування його автомобілем іншим водієм.

Звертає увагу на те, що ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а не за перебування в автомобілі у такому стані.

Вивчивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, дослідивши нові докази, які не досліджувалися раніше, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа про правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, не входить до переліку визначених ст. 268 ч. 2 КУпАП, при розгляді яких є обов'язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_6 своєчасно сповіщені про місце і час апеляційного розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. Тому є обґрунтовані підстави вважати, що своїм процесуальним правом приймати участь в апеляційному розгляді вони розпорядилися на власний розсуд.

Вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння підтверджена протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 № 128712 від 23.03.2016 р., який не лише визначає суть адміністративного правопорушення, а відповідно до ст. 251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 не заперечує перебування в стані алкогольного сп'яніння в автомобілі 23.03.2016 р., приблизно о 06 год. 40 хв., в м. Миколаєві в районі буд. № 5 по вул. Скороходова. Вказана обставина також підтверджується роздруківкою до протоколу тестування на алкоголь з використанням спеціального технічного засобу від 23.03.2016 р., о 07 год. 04 хв. Вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 складав 2,47%о (а.с. 1,2).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, в ньому зазначено, що ОСОБА_1 саме керував транспортним засобом.

Є голослівними твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що після вживання алкогольних напоїв в розважальному закладі протягом ночі, він в стані алкогольного сп'яніння чекав в автомобілі на ОСОБА_4, щоб той допоміг у транспортуванні до АЗС автомобіля, у якому раптово закінчилося пальне.

Досліджені в апеляційному суді дані нагрудного відео реєстратора працівників поліції (5 відео файлів) свідчать, що ОСОБА_1 перебував саме за кермом автомобіля. Відео реєстрація охоплює період з 06 год. 34 хв. до 07 год. 41 хв. 23.03.2016 р., тобто, тривала більше години. За цей час ОСОБА_1 надав працівникам поліції пояснення щодо причини перебування за рулем автомобіля в стані алкогольного сп'яніння, вказавши, що так сталося. Після роз'яснення йому порядку проведення огляду водія транспортного засобу на стан алкогольного сп'яніння, погодився пройти огляд з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу і пройшов його. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення йому докладно роз'яснені положення ст. 63 Конституції України та права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності згідно з ст. 268 КУпАП. Також роз'яснено, що матеріали будуть направлені на розгляд суду.

При цьому, в розмові з інспектором поліції Пуховою Г.В., яка складала протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомив, що працював в нічну зміну таксистом на даному автомобілі і їде з мікрорайону Ліски додому в напрямку вул. Чкалова.

Автомобіль ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 дійсно має ознаки «таксі» (станція 1555).

Зафіксовані нагрудним відео реєстратором працівників поліції їх дії та поведінка ОСОБА_1 на місці події однозначно вказують на те, що протокол складався саме стосовно керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Протягом більше години ОСОБА_1 не робив заяв про те, що він не керував транспортним засобом, а лише чекав в автомобілі на приїзд ОСОБА_4, щоб той допоміг у транспортуванні автомобіля.

Не було таких заяв і з боку ОСОБА_4, ОСОБА_5, які за даними відео реєстратора працівників поліції прибули на місце події наприкінці оформлення адміністративного матеріалу. ОСОБА_5 особисто ознайомилася з примірником протоколу про адміністративне правопорушення. Вона з'ясовувала у працівників поліції, чи отримав ОСОБА_1 тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. У ОСОБА_4 була перевірена наявність посвідчення водія і йому передано для керування автомобіль ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_1. Після завершення процедури оформлення матеріалів о 07 год. 41 хв. працівники поліції повідомили ОСОБА_1 та вказаним особам, що вони можуть залишити місце події.

Долучена до апеляційної скарги ксерокопія фіскального чеку АЗС, розташованої по вул. Індустріальній, 3А/3 в м. Миколаєві, на покупку бензину на суму 100 грн. 23.03.2016 р., о 08 год. 01 хв. (а.с. 13), свідчить лише про те, що пальне придбано через 20 хв. після завершення оформлення адміністративного матеріалу. Придбання пального могло бути пов'язано з необхідністю транспортування автомобіля ОСОБА_1, але цей факт не ставить під сумніви обґрунтованість складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Свідок ОСОБА_7 (працівник поліції) підтвердила викладені в протоколі від 23.03.2016 р. обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Зокрема, вказала, що автомобіль ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час патрулювання у зв'язку з тим, що водій не увімкнув покажчик правого повороту автомобіля при виконанні маневру повороту з вул. Індустріальної на вул. Чкалова. При перевірки документів у водія ОСОБА_1 було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння. Їй водій ОСОБА_1 повідомив, що працював таксистом у нічну зміну. Зранку посварився з дівчиною. Тому вжив алкогольні напої в розважальному закладі. Після цього прямує на автомобілі додому на вул. Чкалова.

Свідок ОСОБА_7 також пояснила, що по завершенню оформлення матеріалів автомобіль ОСОБА_1 було передано чоловіку, якого ОСОБА_1 назвав своїм братом. Згідно із записом в протоколі про адміністративне правопорушення це ОСОБА_4 (а.с.2). Цей чоловік та жінка, яка приїхала разом з ним, дії працівників поліції не оспорювали та будь-яких заяв не робили.

Пояснення свідка ОСОБА_7 повністю відповідають даним відео реєстратора працівників поліції.

З урахуванням викладеного відсутні обґрунтовані сумніви стосовно того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що й було виявлено на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції під час огляду водія ОСОБА_1 із застосуванням спеціального технічного засобу.

За такого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП, як особу, що порушила вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2016 р. відносно ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати у кримінальних

справах апеляційного суду

Миколаївської області Погорєлова Г.М.