Court ruling № 57720704, 16.05.2016, Vinnytsia Regional Court of Appeal

Справа № 139/228/16-ц Провадження № 22-ц/772/1727/2016Головуючий в суді першої інстанції Коломійцева В. І.Категорія 23Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого Сало Т.Б., суддів: Жданкіна В.В., Медяного В.М., секретар - Агеєва Г.В., за участі: представника позивачів - ОСОБА_2 та представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Богатир» на ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 28 березня 2016 року про відмову у забезпеченні позову постановлену за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Богатир» про забезпечення позову, -

встановила:

17 березня 2016 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 звернулись до суду із позовом до ТОВ «Богатир» про визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок.

28 березня 2016 року ТОВ «Богатир» звернулось до суду із клопотанням про забезпечення позову, в якому просило заборонити ПП «Влад» та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 обробіток земельних ділянок, які є предметом оспорюваних договорів, до закінчення розгляду судом даної цивільної справи.

Клопотання мотивовано тим, що у 2006 році між ТОВ «Богатир» та позивачами укладено договори оренди землі, терміном на 10 років, дані договори було зареєстровано у Мурованокуриловецькому відділі Вінницької регіональної філії «Центр ДЗК» у період з березня по травень 2007 року. Оспорювані договори не розірвано, не визнано недійсними, тобто вони є діючими, проте між позивачами та ПП «Влад» укладено договори оренди землі без розірвання попередніх договорів. Таким чином відбулась подвійна реєстрація декількох прав оренди на одні і ті ж земельні ділянки. Оскільки ПП «Влад» намагається зашкодити ТОВ «Богатир» привласнивши посіви незавершеного виробництва, чим господарству може бути завдано матеріальної шкоди.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 28.03.2016 року у задоволенні заяви ТОВ «Богатир» про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням першої інстанції, ТОВ «Богатир» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права; судом не з'ясовано в повному обсязі обставини, які мають значення для вирішення питання щодо забезпечення позову, зокрема судом невірно встановлено відсутність порушення прав позивачів, при невжитті відповідних заходів забезпечення позову, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову не призведе до ускладнення розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що до суду з позовом звернулись ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир" про визнання недійсними договорів оренди.

28 березня 2016 року представник відповідача ТОВ «Богатир» звернувся із заявою про забезпечення позову та просить заборонити ПП «Влад» та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 - обробіток (в тому числі, але не виключно: посів, оранку, культивацію, рекультивацію, збирання врожаю та інші дії щодо знищення наявних посів ТОВ «Богатир» чи заволодіння врожаю з них) земельних ділянок.

В провадженні Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Богатир» до Реєстраційної служби Мурованокуриловецького РУЮ у Вінницькій області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ПП «Влад» про визнання договорів оренди землі недійсними та визнання незаконними рішень державного реєстратора та скасування рішень про державну реєстрацію іншого речового права.

Ухвалою суду від 22.03.2016 року провадження у вищевказаній цивільній справі за позовом ТОВ «Богатир» зупинено до вирішення даної цивільної справи.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд дійшов висновку про те, що заявником не доведено перешкод у його господарській діяльності, які б обмежували можливість господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися орендованим майном, що може призвести до заподіяння йому матеріальної шкоди, а також, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що суд правильно застосував норми процесуального права виходячи з наступного.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Згідно ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи викладене, забезпечення позову повинно стосуватись учасників судового процесу.

ПП «Влад» у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, до ТОВ «Богатир» не є ні відповідачем, ні третьою особою, ні взагалі учасником справи, а отже правових підстав зобов'язати його не вчиняти дії не має.

Що стосується вимог заяви стосовно позивачів, то на думку колегії суддів, в цій частині вона теж не підлягає до задоволення, оскільки, встановлено що землями, які є предметом оспорюваних договорів оренди, фактично позивачі не користуються (не обробляють) ними. А в наявності фактично спір з приводу користування даними заявами між ТОВ «Богатир» та ПП «Влад».

Заявник також не довів обставин, які б підтверджували факту погроз знищення посівів від позивачів та створення перешкод у користуванні орендованими ділянками.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції вірно зясував обставини, необхідні для вирішення заяви, а оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог закону, відповідає матеріалам справи, що відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України є підставою для відхилення скарги і залишення ухвали про скасування заходів забезпечення позову без змін.

Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Богатир» - відхилити.

Ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 28 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

Згідно з оригіналом: