Decision № 57700749, 10.05.2016, Commercial Court of Vinnytsia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 травня 2016 р. Справа № 902/242/16

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників:

прокурора : Самборська Я.А. - згідно посвідчення;

позивача : Вельгус Ю.В. - за довіреністю;

відповідача : не з'явився.

Місце розгляду справи : приміщення суду, кімн. № 1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Заступника прокурора Вінницької області (21050, м.Вінниця, вул.Володарського, 33) в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м.Київ, вул.О.Теліги, 8) від імені якого виступає Вінницьке відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (21050, м.Вінниця, вул.Соборна, 15а, к.511)

до:Фермерського господарства "Перспектива 3000" (22036, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с.Пустовійти, 1-й провул. Леніна, 4)

про стягнення 150 000 грн., з яких 15 000 грн. заборгованості по надані фінансовій підтримці та 135 000 грн.- сума яка підлягає достроковому поверненню

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимог ухвали суду від 24.03.2016 р., 14.04.2016 р. про явку в судове засідання повноважного представника, надання додаткових доказів, в тому рахунку, відзиву на позовну заяву, контррозрахунку позовних вимог не виконав. Копія ухвал від 24.03.2016 р., 14.04.2016 р. направлені відповідачу рекомендованим листом на адресу вказану в позовній заяві.

Копія ухвали від 24.03.2016 р. повернута органом поштового зв'язку до суду разом з довідкою ф.20 із зазначенням причини повернення: "За закінченням терміну зберігання".

Копія ухвали суду від 14.04.2016 р. яку було направлено на адресу відповідача та станом на 10.05.2016 р. органом поштового зв'язку до суду не повернута.

Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається також із п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28 (з подальшими змінами) на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із копією ухвали відповідачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи за його участю.

Оскільки сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду, суд прийшов до висновку про те, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання, неподання відповідачем витребуваних судом доказів, в тому рахунку відзиву на позов, контррозрахунку позовних вимог не перешкоджає вирішенню спору, та на підставі ст.75 ГПК України прийшов до висновку про розгляд справи за наявними в справі доказами у відсутність представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, на підставі ст. 11, 16, 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 1046, 1048, 1049, 1050 ЦК України, підлягають задоволенню.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

15.10.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 4 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству.

Згідно вказаного договору позивач зобов'язався надати фінансову підтримку на поворотній основі фермерському господарству "Перспектива 3000" (відповідачу) в сумі 150 000 грн., а фермерське господарство зобов'язалося використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений даним договором строк. На підставі Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1102 фінансова підтримка на поворотній основі надається для впровадження виробничої діяльності.

Згідно п.3.4.2., п.4.1. договору відповідач зобов'язався повернути кошти фінансової підтримки на поворотній основі позивачеві згідно з встановленим графіком: до 1 грудня 2014 р. в сумі 5 000 грн., до 1 грудня 2015 р. в сумі 10 000 грн., до 1 грудня 2016 р. в сумі 15 000 грн., до 1 серпня 2017 р. в сумі 120 000 грн. Фінансова підтримка надається фермерському господарству "Перспектива 3000" терміном до 1 серпня 2017 р..

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві, а відповідач отримав фінансову підтримку в сумі 150 000 грн. на поворотній основі, що стверджується копією платіжного доручення № 273 від 15.10.2012 р..

Фінансова допомога була надана відповідачу за рахунок коштів Державного бюджету у відповідності до розділу 3 Закону України "Про фермерське господарство" та Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.08.2004 року (зі змінами).

Відповідач зобов'язання взяті в договорі не виконує, фінансову допомогу згідно графіку на суму 15 000 грн. до не повернув позивачеві, а саме: за 2014 р. не повернув в сумі 5 000 грн., за 2015 р. - в сумі 10 000 грн..

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем на суму 150 000 грн., з яких 15 000 грн. заборгованості по надані фінансовій підтримці та 135 000 грн.- сума яка підлягає достроковому поверненню, що і стало причиною звернення позивача до суду.

26.02.2016 р. позивачем відповідачу надсилався лист - вимога № 53-02/44 від 26.02.2016 р..

Зміст договору, взятих в ньому зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Главою 71 ЦК України "Позика. Кредит. Банківський вклад".

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається із приписів ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пункт 13 постанови Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.08.2004 року "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам" передбачає, що кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державної казначейської служби, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Згідно Закону України "Про фермерське господарство" новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення, а у трудонедостатніх населених пунктах - п'ять років), фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, та іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Кабінет Міністрів України щорічно в проекті Державного бюджету України передбачає кошти на підтримку фермерських господарств.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення заборгованості по поверненню фінансової допомоги в сумі 150 000 грн., з яких 15 000 грн. заборгованості по надані фінансовій підтримці та 135 000 грн.- сума яка підлягає достроковому поверненню, згідно договору № 4 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 15.10.2012 р..

Судові витрати на судовий збір в сумі 2 250 грн., на підставі ст. 49 ГПК України, підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82 - 84, 115, 116, 117 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Перспектива 3000", код ЄДРПОУ 38041834 (22036, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с.Пустовійти, 1-й провул. Леніна, 4) на користь Вінницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, код ЄДРПОУ 13320947 (вул. Соборна, 15 а, к.511, м. Вінниця, 21050) заборгованість по поверненню фінансової допомоги в сумі 150 000 грн., з яких 15 000 грн. заборгованості по надані фінансовій підтримці та 135 000 грн.- сума яка підлягає достроковому поверненню (банківські реквізити для сплати заборгованості: отримувач - Вінницьке відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств, р/р 37118066006862, код 13320947, банк ДКСУ у м.Києві, МФО 802015). Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Судові витрати на судовий збір в сумі 2 250 грн. покласти на відповідача.

4. Стягнути з Фермерського господарства "Перспектива 3000", код ЄДРПОУ 38041834 (22036, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с.Пустовійти, 1-й провул. Леніна, 4) на користь Прокуратури Вінницької області судовий збір в сумі 2 250 грн. (реквізити для сплати: р/р 35213099003988, ЄДРПОУ 02909909, ДКСУ, МФО 820172, отримувач: Прокуратура Вінницької області. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати відповідачеві рекомендованим листом або надати його повноважному представнику під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 10.05.2016 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 16 травня 2016 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (22036, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с.Пустовійти, 1-й провул. Леніна, 4)