№ 57700549, 13.05.2016, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2016 року 08:35 №826/608/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-ЮТК» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києвіпро визнання протиправними дій, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-ЮТК» (далі - ТОВ «Глобус-ЮТК») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві, в якій просить:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору №2 про визнання електронних документів від 23.02.2015;

2) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті поданої ТОВ «Глобус-ЮТК» податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року та визнати дану декларацію поданою в день її фактичного отримання відповідачем 19.12.2015.

Під час розгляду справи в письмовому провадженні судом встановлено, що позивачем допущено описку у зазначені дати подання податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року, а саме замість вірної дати 11.12.2015, вказано невірну -19.12.2015. Квитанціями №1 та №2 підтверджується, що податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2015 року доставлена до Міністерства доходів і зборів України та до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві 11.12.2015.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач безпідставно розірвав в односторонньому порядку договір про визнання електронних документів №2 від 23.02.2015, укладений між ТОВ «Глобус-ЮТК» та відповідачем. Зазначив, що доводи відповідача про відсутність ТОВ «Глобус-ЮТК» за місцезнаходженням не відповідають дійсності. Посилався також на те, що відповідач протиправно не прийняв направлену позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог. Зазначив, що за результатами заходів, направлених на встановлення місцезнаходження ТОВ «Глобус-ЮТК», встановлено його відсутність за податковою адресою. Зазначена обставина є підставою для розірвання договору про визнання електронних документів №2 від 23.02.2015 в односторонньому порядку. Зазначив, що у поданій позивачем податковій звітності у електронному вигляді була зазначена недостовірна адреса, що є підставою для її невизнання як податкової. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники сторін заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на підставі чого суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Глобус-ЮТК» перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у місті Києві.

23.02.2015 між ТОВ «Глобус-ЮТК» та ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у місті Києві укладено договір про визнання електронних документів №2 (а.с. 10 Т.І).

Предметом вказаного договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу Державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Договір про визнання електронних документів №2 від 23.02.2015 був направлений 23.02.2015 засобами телекомунікаційного зв'язку до Державної фіскальної служби України та прийнятий і погоджений, що підтверджується повідомленням та квитанціями №№1, 2 (а.с. 11-13 Т. І).

11.12.2015 ТОВ «Глобус-ЮТК» направило засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року.

Вказана податкова декларація була прийнята на центральному та районному рівнях податкових органів, що підтверджується квитанціями №№1, 2 (а.с. 20-21 Т.І).

Після отримання даного повідомлення позивач дізнався про розірвання відповідачем договору про визнання електронних документів №2 від 23.02.2015 в односторонньому порядку.

В подальшому, листом від 11.12.2015 №11455/10/26-52-11-02-22 відповідач повідомив позивача про розірвання договору про визнання електронних документів №2 від 23.02.2015.

Крім того, податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2015 року не була визнана контролюючим органом як податкова, про що позивача повідомлено листом від 14.12.2015 №11491/10/26-52-11-02-22.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №2 від 23.02.2015 та щодо відмови у прийнятті поданої ТОВ «Глобус-ЮТК» 11.12.2015 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року, яка не була визнана як податкова, позивач оскаржив їх до суду і просив вважати вказану податкову декларацію поданою в день її фактичного отримання відповідачем.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до пункту 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів №2 від 23.02.2015, передбачено, що орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Згідно з листом «Про розірвання договору» від 11.12.2015 №11455/10/26-52-11-02-22, договір укладений між Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві та ТОВ «Глобус-ЮТК» про визнання електронних документів №2 від 23.02.2015 розірвано у зв'язку з порушенням позивачем істотних умов договору, а саме: не повідомлення відповідача про зміну адреси місцезнаходження (а.с. 14 Т.І).

Відповідач надав до матеріалів справи копію довідки про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків №1546/01/26-52-07-04 від 08.12.2015, згідно якої посадовими особами відповідача проведено необхідні та достатні заходи щодо встановлення місцезнаходження ТОВ «Глобус-ЮТК» та встановлено, що за юридичною адресою: м. Київ, пр-т Маяковського, 68, кв. 233 дане товариство не знаходиться, його місцезнаходження не встановлено (а.с. 35 Т.І).

У зв'язку із зазначеним відповідач склав повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 11.12.2015 №798 (а.с. 33 Т.І).

Суд відхиляє посилання позивача, як на підтвердження місцезнаходження ТОВ «Глобус-ЮТК» за юридичною адресою: м. Київ, пр-т Маяковського, 68, кв. 233, на договір оренди нежитлового приміщення від 11.08.2015 №04/08/62 та копію фіскального чеку від 11.08.2015, на підтвердження оплати оренди приміщення, з огляду на наступне.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 11.12.2015 ТОВ «Глобус-ЮТК» було зареєстроване за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського, 68, оф. 233, однак, відомості про юридичну особу не підтверджені.

Так, згідно з пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Поняття «місцезнаходження юридичної особи» визначається в статті 39 Цивільного кодексу України. Відповідно до цієї статті, це фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

В судовому засіданні директор ТОВ «Глобус-ЮТК» зазначив, що в офісі за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського, 68, оф. 233, відсутні працівники товариства, а перебував лише секретар - працівник орендодавця. З 01.02.2016 на ТОВ «Глобус-ЮТК» працює лише одна особа - директор.

Крім того, директор ТОВ «Глобус-ЮТК» зазначив, що за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського, 68, оф. 233 зареєстровано декілька юридичних осіб.

Враховуючи, що в офісі ТОВ «Глобус-ЮТК», за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського, 68, оф. 233, керівництво не знаходиться, то зазначена адреса позивача, в розумінні приписів статті 39 Цивільного кодексу України не є місцезнаходженням юридичної особи, а також в розумінні приписів пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України не є податковою адресою юридичної особи.

Отже, рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 11.12.2015 №11455/10/26-52-11-02-22 про розірвання договору №2 від 23.02.2015 про визнання електронних документів в односторонньому порядку є правомірним.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у прийнятті поданої ТОВ «Глобус-ЮТК» податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року та визнання даної декларації поданою в день її фактичного отримання відповідачем 11.12.2015, то необхідно зазначити наступне.

Пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

У відповідності до пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Станом на дату подання ТОВ «Глобус-ЮТК» податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року діяв Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (далі - Порядок №966).

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №966 декларація та додатки до неї, а також інша податкова звітність з податку на додану вартість, зазначена у пункті 8 розділу I цього Порядку, подаються до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно пояснень представника відповідача, подана ТОВ «Глобус-ЮТК» податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2015 року була складена з порушенням пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, оскільки містила недостовірні дані щодо податкової адреси платника податків, у зв'язку з чим подана декларація не була визнана як податкова.

Суд встановив, що у декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року, ТОВ «Глобус-ЮТК» зазначило податкову адресу: 02232, м. Київ, проспект Маяковського, буд. 68, офіс 233, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 11.12.2015 є не підтвердженою, що відповідно, слугувало підставою для розірвання договору про визнання електронних документів №2 від 23.02.2015 в односторонньому порядку.

У відповідності до пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Положеннями пункту 19 розділу ІІІ Порядку №966 передбачено, що податкова звітність, надана платником або його представником та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 глави 2 розділу II Кодексу, вважається неподаною, про що платник повідомляється у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 глави 2 розділу II Кодексу.

Отже, враховуючи, що позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року зазначено не достовірні дані щодо місцезнаходження товариства, то рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 14.12.2015 №11491/10/26-52-11-02-22 про невизнання її як податкової звітності є правомірним.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-ЮТК» відмовити повністю.

Судові витрати присудженню не підлягають.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський